"Дорогі" чиновники: скільки грошей під час війни витрачають на утримання клерків

Витрати на утримання чиновників за час повномасштабного вторгнення зросли від 5 до 12 разів

Українські чиновники обходяться бюджету дедалі дорожче. І це попри те, що під час війни звичайні українці намагаються економити буквально на всьому, ще й встигають донатити на армію та займатися волонтерством. "Коментарі" вирішили з’ясувати, скільки ж заробляють українські чиновники, як їм це вдалося і наскільки дорожчими для платників податків стали держслужбовці.

Де чиновникам платять найбільше

Навесні 2024 року у Міністерстві фінансів України повідомили про зміну підходів до нарахування заробітної плати чиновникам. Зокрема, було змінено структуру зарплат — головну роль отримав розмір посадового окладу, а надбавки до 700% від окладу припинили виплачувати.

Тоді ж Мінфін уперше оприлюднив середню зарплату держслужбовців (працівників центральних органів влади, облдержадміністрацій і судів): у січні 2024 року вона становила 38 тис. грн на місяць для працівників центральних органів виконавчої влади. Для порівняння, у лютому 2025-го вона зросла до 51 400 грн, тобто майже на 35%.




Щодо конкретних органів влади, то найбільше пощастило працівникам Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК): з січня 2024 до лютого 2025 року вони піднялися з 10-го на 2-ге місце за рівнем середньої зарплати (з 46,8 до 79,4 тис. грн — майже на 70%). Найбільше ж заробляли в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) — у середньому 90,1 тис. грн.

Втім, таке підвищення зарплат отримали не всі держслужбовці — за даними все того ж Мінфіну, якщо станом на 1 січня 2022 року в держслужбі працювали 175,8 тис. осіб, то на 1 січня 2025 року — приблизно 160 тис.

На жаль, даних про середні зарплати українських чиновників до 2024 року немає, проте є інформація про доходи окремих топ-посадовців.

Зростання витрат на зарплати в 12 разів для Міноборони

У зв’язку з російським вторгненням електронні декларації українських чиновників понад 2 роки були закриті для публічного доступу. Лише навесні 2024-го стало відомо, хто з міністрів заробляв найбільше.

Так, за підсумками 2022 року рекордсменом став тодішній міністр оборони Олексій Резніков, який отримав 1 млн 114 тис. грн за неповні 9 місяців роботи в Міноборони — близько 120 тис. грн на місяць. Декларацію за 2021 рік він не подав, проте його попередник Андрій Таран за 10 місяців роботи у 2021-му отримав 1 млн 30 тис. грн, або приблизно 103 тис. грн щомісяця. Нарешті, чинний міністр оборони Рустем Умєров за 2024 рік задекларував зарплату у 1 млн 623 тис. грн, тобто близько 135 тис. грн на місяць.

Нескладно підрахувати, що з початку війни місячна зарплата міністра оборони зросла на 32% — зі 103 до 135 тис. грн.



Зазначимо, що за даними ЗМІ, саме зарплата голови Міноборони є найвищою в Кабміні, що, ймовірно, виправдано в умовах війни. Дивно, але прем'єр-міністр Денис Шмигаль у 2022 році був лише на 15-му місці за рівнем зарплати з середньомісячним доходом у 75 тис. грн. Для порівняння: у 2021 році він заробляв близько 70 тис. грн, а у 2024-му — приблизно 96 700 грн.

Однак якщо зарплата міністра оборони зросла лише на третину, то витрати на оплату праці всього міністерства — побили всі рекорди. За даними "Слово і діло", вони зросли з 58,1 млрд грн у 2021 році до 696,5 млрд грн, запланованих на 2025-й. Ймовірно, це пов’язано з тим, що до цієї категорії входить і зарплата військовослужбовців ЗСУ, яка виплачується саме Міноборони.

При цьому Мінфін не надав ані середньої зарплати працівників МО, ані чисельності відомства — ймовірно, ці дані засекречено, як і щодо МВС.

Тим часом дотичне до Міноборони Міністерство у справах ветеранів з 2021 року збільшило свої витрати на зарплати майже утричі — з 70 до 200 млн грн у 2025 році. За даними Мінфіну, з січня 2024 по лютий 2025 року кількість працівників відомства зросла зі 173 до 185 осіб, а середня зарплата — у 2,5 раза (з 20 до 49,5 тис. грн).

Усього, за підрахунками "Слово і діло", у 2021 році на зарплати працівників 28 державних органів витратили близько 215 млрд грн. У 2025-му заплановано вже 1 трлн 111,7 млрд грн — зростання у 5,2 раза.

Чиновники стали жити в рази краще за українців

П’ятиразове зростання витрат на зарплати чиновникам вражає. Але якщо порівняти з іншими показниками, то масштаби ще очевидніші:

  • мінімальна зарплата з початку війни зросла лише на 23% (з 6 500 до 8 000 грн), тоді як витрати на зарплати чиновникам — на 520%, тобто у 22 рази більше;
  • весь держбюджет України у 2021 році становив 1,32 трлн грн — майже як витрати на зарплати чиновників у 2025-му;
  • з 2021 по 2025 рік бюджет зріс утричі (до 3,93 трлн грн), тоді як зарплати чиновників — у 5 разів;
  • середня зарплата в Україні з січня 2022 по січень 2025 зросла на 33% — з 14 055 до 18 660 грн;
  • курс долара виріс на 46% — з 28,3 до 41,4 грн;
  • у доларах витрати на зарплати чиновникам зросли з 7,6 до 26,8 млрд дол. — у 3,5 раза;
  • сумарна інфляція за 2022–2024 роки — 43,7%, тобто в 10 разів менше за зростання витрат на зарплати чиновників.

А що це означає для конкретної людини? Якщо ви в січні 2022 року отримували середню зарплату 14 055 грн, то з урахуванням інфляції:

  • у січні 2023 року треба було б мати 17 794 грн (+26,6%);
  • у січні 2024 — 18 701 грн (+5,1%);
  • у січні 2025 — 20 945 грн (+12%).



Проте за даними ПФУ середня зарплата в Україні в лютому 2025 року — лише 18 660 грн.

Натомість чиновники отримали реальне підвищення добробуту: зростання середньої зарплати з 38 000 до 51 400 грн перевищує інфляцію, тож чистий приріст добробуту — 8 940 грн.

Не лише чиновники — мільйонні зарплати держпідприємств

Фінансування держпідприємств у 2022–2025 роках не здійснювалося за єдиною статтею бюджету. Кошти надходили через:

  • спеціальний фонд держбюджету;
  • галузеві міністерства (Мінінфраструктури, Міненерго, Мінстратегпром);
  • окремі підприємства отримували гроші на капітальні видатки, субсидії або компенсації збитків, пов’язаних із війною.

Окрім державних підприємств критичної інфраструктури — залізничного транспорту та енергетики, які з початку повномасштабної війни були серед найбільших отримувачів державної підтримки, за останні три роки найбільше зростання фінансування отримали державні підприємства України у сфері військово-промислового комплексу (ВПК).

У 2022 році витрати на підготовку виробництва продукції оборонного призначення становили близько 8 млрд грн (приблизно $273 млн). У 2024 році ці витрати зросли до 55,8 млрд грн (приблизно $1,33 млрд), що у 7 разів більше, ніж у 2022 році. У 2025 році фінансування Мінстратегпрому, відповідального за модернізацію оборонно-промислового комплексу, збільшилося до 55,1 млрд грн (близько $1,25 млрд), що на 15,3 млрд грн більше порівняно з 2024 роком.

Щодо зарплат керівників державних підприємств — тут є на що подивитися і чому здивуватися. Так, за даними ЗМІ, колишній очільник НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький у 2024 році до свого звільнення заробляв близько 1,264 млн грн щомісячно. Зауважимо, що у 2019 році, перебуваючи на посаді заступника голови НЕКу, він отримував у чотири рази менше — приблизно 315 тисяч гривень щомісяця.

На другому місці — керівник державного підприємства "Оператор газотранспортної системи України", чия середньомісячна зарплата у 2024 році становила 1 млн 225 тис. грн.

"Бронзу" у списку найбільш високооплачуваних топменеджерів держпідприємств отримав генеральний директор конструкторського бюро "Луч" — розробника та виробника ракети "Нептун" і протитанкових ракет. У 2024 році він отримував у середньому 1 млн 82 тис. грн щомісяця.

Йдеться про багаторічного (з 2003 року) керівника підприємства Олега Коростельова, чия зарплата у довоєнному 2021 році, згідно з його декларацією, становила близько 906 тисяч гривень щомісяця. Тобто за час війни зарплата очільника стратегічного підприємства ВПК, виробника ракетного озброєння, зросла приблизно на 20%.

Зарплати членам наглядових рад - ще одна стаття витрат

Окрім виплати мільйонних заробітних плат керівникам, державні підприємства витрачають значні кошти на оплату праці членів наглядових рад.

Так, як з'ясував портал “Коментарі”, члени наглядової ради НАК “Нафтогаз Україна” у 2024 році отримали понад 22 млн грн. Станом на лютий 2025 року до складу наглядової ради “Нафтогазу” входило 7 членів, однак у 2024 році зарплату отримували 5 членів НР.

“До сукупного доходу членів наглядової ради НАК “Нафтогаз України” включається не тільки винагорода за виконану роботу згідно з актами наданих послуг, а також ще й додаткові компенсаційні виплати у грошовій та негрошовій формах, що передбачені умовами укладених з ними контрактів”, — уточнили у компанії.

Державне підприємство АТ “Оператор ринку” у 2024 році витратило на зарплати членів НР понад 5,6 млн грн. До складу наглядової ради товариства станом на лютий 2025 року входило 5 членів і всі вони отримували заробітну плату.

“Суми виплат вказані до утримання всіх податків і зборів (обов’язкових платежів), визначених законодавством. Додаткова винагорода членам наглядової ради Акціонерного товариства “Оператор ринку” у період дії правового режиму воєнного стану не виплачується”, — пояснили витрати в компанії.

У ДП “Поліграфічний комбінат “Україна” у 2024 році нарахували понад 5 млн грн заробітної плати трьом членам наглядової ради. Фактично станом на лютий 2025 року у складі НР було 5 членів.

У державній установі “Фонд енергоефективності” у 2024 році сплатили річну винагороду (до оподаткування) трьом членам Наглядової ради у загальній сумі 2 674 607,94 грн. При цьому, хто саме отримував зарплату, в установі не вказали.

У АТ “Прозорро.Продажі” у 2024 році витратили на зарплати членів НР понад 2 млн грн. Заробітну плату отримували 4 члени НР із 5.

Одним словом, державні службовці під час війни живуть краще, комфортніше і безпечніше. У той час як військові на фронті жертвують буквально всім, аби зберегти країну, а по факту — армію чиновників з їхніми апетитами, які лише зростають.