Інфляція в Україні прискорилася: наскільки зростуть ціни до кінця 2025 року

Інфляція в Україні прямо впливає на ріст цін – що буде до кінця року

Навесні цього року інфляція в Україні знову прискорилася, вдаривши по гаманцях громадян. Попри стабільний курс гривні та здешевлення енергоносіїв, ціни на продукти, послуги та товари першої необхідності зростають швидше, ніж очікувалося. Що стоїть за цим трендом і яких цін очікувати до кінця року — піде мова у нашому матеріалі.

Інфляційна хвиля навесні 2025 року

За офіційними даними Держстату, у квітні 2025 року споживчі ціни зросли на 15,1% у річному вимірі. Це більше, ніж у березні (14,6%), але все ще нижче за очікування Національного банку України (НБУ), який у своєму інфляційному звіті прогнозував ще стрімкіше зростання. У місячному вимірі ціни підскочили на 0,7%, а від початку року — вже на 4,3%.

"Інфляційні процеси в Україні залишаються значними, але не вийшли з-під контролю. Ми очікуємо поступове сповільнення темпів зростання цін влітку та вихід на однознаковий рівень інфляції до кінця року", — запевнив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Основні причини весняного стрибка — залишкові наслідки слабкого врожаю 2024 року, подорожчання підакцизної продукції (алкоголю, тютюну), дефіцит робочої сили, високі витрати бізнесу на оплату праці, а також підвищений попит населення. Усе це створює тиск на ціни, попри стабільність курсу гривні та здешевлення нафти на світових ринках.

Які продукти харчування подорожчали найбільше

Одним із головних драйверів інфляції залишаються продукти харчування. У квітні ціни на них зросли на 1,8%, що перевищує середньомісячний рівень. У річному вимірі сирі продукти харчування подорожчали на 22,2% — найвищий показник серед усіх категорій товарів.

Причини такого зростання різноманітні. Залишковий ефект низького врожаю 2024 року, короткочасні заморозки у квітні, нестабільна ситуація з імпортом — усе це позначилося на цінниках. Найбільше за місяць подорожчали свинина (+7,9%), фрукти, овочі борщового набору, крупи та борошно (+3,6–0,8%). Деяке стримування цін відбулося завдяки імпорту та тепличному виробництву, однак цього було недостатньо для компенсації дефіциту якісної продукції.

"Зміщення Великодня на квітень також вплинуло на сезонний попит. Наприклад, ціни на яйця зросли напередодні свят, хоча вже до кінця місяця почали знижуватися", — пояснює експерт з аграрної економіки Олександр Музиченко.

Ціни на оброблені продовольчі товари, як-от хліб, м’ясні вироби, макарони, зросли в середньому на 17,3% у річному вимірі. Суттєвий вплив тут мають не лише сировинні фактори, а й зарплатні витрати підприємств, які змушені залучати персонал у дефіцитних умовах.

На скільки підвищились тарифи на комунальні послуги

Інфляційний тиск у 2025 році особливо відчутний у сфері послуг, зокрема – комунальних. За даними AgroReview, з квітня 2024 року до квітня 2025 року середній рівень зростання тарифів на житлово-комунальні послуги в Україні становив 20,1%. Найсуттєвіше подорожчала електроенергія — одразу на 63,6%, що стало головним драйвером подорожчання у цій категорії. Інші послуги зросли менш помітно: тарифи на управління багатоквартирними будинками підвищилися за рік на 18,9%, прибирання сміття — на 10,7%, утримання та ремонт житла — на 3,3%, водопостачання — на 0,7%, каналізацію — на 0,6%.

Примітно, що деякі послуги у 2025 році залишилися з незмінними тарифами. Йдеться, зокрема, про природний газ, гарячу воду та опалення — ціни на них збереглися на рівні попереднього року. Водночас уже з початку 2025 року найбільше подорожчали послуги з управління багатоквартирними будинками — на 10,3%, а також продовжили зростати тарифи на утримання та ремонт житла (1,6%) і вивезення сміття (1,6%). У сукупності ці зміни підсилюють загальний інфляційний фон у сфері послуг, що безпосередньо впливає на витрати домогосподарств.

Як виросла інфляція у сфері обслуговування

Ціни на послуги також демонструють значне зростання. У квітні 2025 року інфляція в цьому сегменті становила 14,6% у річному вимірі. У порівнянні з березнем вартість послуг ресторанів, готелів, транспорту та фінансових установ зросла ще швидше.

"Ми бачимо чітку кореляцію між ростом середніх заробітних плат і зростанням вартості послуг. Бізнес перекладає витрати на споживача", — прокоментували у Центрі економічної стратегії.

Особливо відчутними стали зміни у транспортному секторі. Хоча ціни на пальне знизилися на 2,2% через дешеву нафту, проїзд у міському та залізничному транспорті подорожчав — на 0,9% і 0,8% відповідно.

Також суттєвий вплив на загальну інфляцію мають адміністративно-регульовані ціни, які в річному вимірі зросли на 19,5%. Головним чином, це пов’язано з новими податковими змінами: підвищенням акцизів, переходом на євровалюту у розрахунках, а також посиленням контролю за нелегальним ринком тютюнової продукції.

Стабільність гривні як фактор стримування

Одним з факторів, що стримують інфляцію, залишається курсова стабільність. Гривня у квітні зміцнилася щодо долара, що дещо пом’якшило ціни на імпортні товари, зокрема медичне обладнання, фармацевтику та деякі види електроніки. За словами директора департаменту монетарної політики НБУ Віктора Козюка, "збереження валютної стабільності — ключовий елемент контролю за інфляцією".

З іншого боку, ситуація на ринку пального залишається неоднозначною. Попри здешевлення нафти, внутрішній попит на паливо поступово зростає, що створює потенційні ризики для цінової стабільності. У квітні інфляція на паливо становила 3,7% у річному вимірі — значно менше, ніж у березні, однак фактори попиту можуть змінити ситуацію вже влітку.

Окрім цього, часткове зниження цін на електроенергію на оптовому ринку також зіграло в плюс споживачам — стримуючи подорожчання комунальних послуг та деяких товарів з високою енергомісткістю виробництва.

Прогнози: що буде з цінами до кінця 2025 року?

Хоча квітнева інфляція виявилася дещо нижчою за очікування, економісти не поспішають із позитивними оцінками. Згідно з прогнозом Національного банку, у другій половині року інфляція має повернутися на траєкторію зниження. До кінця 2025 року очікується, що річний показник буде в межах 8–9%.

"Це можливо за умови збереження валютної стабільності, низьких світових цін на енергоносії та активної роботи НБУ в сфері монетарної політики", — зазначає аналітик групи ICU Михайло Демків.

Проте існують і ризики. Серед них — невизначеність із погодними умовами, потенційне зростання енергетичних витрат, політичні рішення щодо соціальних виплат, які можуть розігріти споживчий попит. Також слід враховувати, що зростання зарплат у державному секторі, навіть помірне, має відкладений інфляційний ефект.

Варто зазначити, що базова інфляція (яка не враховує сезонні та адміністративні фактори) сповільнилася у квітні до 12,1% у річному вимірі, що є позитивним сигналом. Якщо тенденція збережеться, економіка отримає шанс на стабілізацію.

Як підготуватися українцям до росту цін

З огляду на актуальні дані, українці повинні бути готовими до подальшого, хоч і повільнішого, зростання цін. Особливу увагу слід приділяти продуктам харчування, комунальним послугам та послугам у сфері обслуговування. Збереження гривневих заощаджень, планування покупок, а також аналіз цінових трендів — це інструменти, що дозволять мінімізувати вплив інфляції на сімейний бюджет.

Поточна ситуація показує, що інфляція, хоч і втратила свій піковий характер, усе ще залишається серйозною макроекономічною загрозою. Відповідальність НБУ, передбачуваність фіскальної політики та підтримка з боку міжнародних партнерів залишаються вирішальними чинниками у боротьбі за цінову стабільність в Україні.