Продовольча безпека України: чому частина населення страждає від недоїдання

Одним з найсерйозніших викликів сучасності, які стоять перед нашою державою, є її продовольча безпека. І хоча наша країна має величезні можливості, щоб забезпечити своїх громадян продовольством, в умовах повномасштабної війни загострилася проблема нестачі продуктів харчування для певних категорій населення України.

Фото: колаж порталу "Коментарі"

Продукти харчування стали недоступними для значної частини громадян України

Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова наприкінці 2024 року, значна частина населення України змушена економити не лише на їжі, але й на інших життєво необхідних витратах. Опитування показало, що 44% респондентів частіше купують найдешевші продукти, незважаючи на їхню якість, тоді як 15% учасників дослідження зазначили, що "ледве зводять кінці з кінцями".

Соціальні наслідки цієї кризи відчутні на всіх рівнях: від окремих родин до масштабів усього суспільства, що підтверджує опитування ВГО "Передові Правові Ініціативи" . За їхніми даними, частка громадян, яким не вистачає грошей навіть на базові потреби, зросла з 9% у 2021 році до 12% у 2024 році. Хоча 40% українців ідентифікують себе як представників середнього класу, реальні доходи свідчать про інше — за оцінками експертів, до 92% населення належать до бідного класу.

Згідно з даними соціологічного опитування, лише 2,88% опитаних зазначили, що у них завжди достатньо грошей для повсякденних витрат, що свідчить про глибину економічної кризи. Багато громадян навіть не можуть дозволити собі придбати продукти високої якості, змушені вибирати дешевші, але менш поживні товари, що в довгостроковій перспективі може призвести до погіршення стану здоров’я населення.

Різке зростання цін на продукти харчування, яке зафіксовано на рівні 25% за останній рік, спричинило до того, що навіть сім’ї з середнім доходом не можуть забезпечити собі повноцінне харчування. Невизначеність щодо забезпечення продуктами харчування створює також додатковий психологічний тиск на родини, які кожного дня змушені робити болісний вибір між базовими потребами та іншими витратами. Люди, які звикли до стабільного рівня життя, опиняються у стані постійної невизначеності та страху за завтрашній день. Така ситуація створює додатковий тиск на систему охорони здоров’я, соціальні служби та місцеві органи влади, які не завжди мають можливість оперативно реагувати на потреби населення.

Найбільше від нестачі продовольства страждають прифронтові райони України

Продовольча безпека України перебуває під загрозою через низку факторів, серед яких ключову роль відіграє військовий конфлікт. Бойові дії спричинили руйнування інфраструктури, розрив комерційних ланцюгів постачання та економічні труднощі для населення. Так, за даними Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), близько 5 мільйонів українців наразі стикаються з нестачею продовольства, причому найбільша потреба спостерігається в районах поблизу фронту. "Сім’ї в прифронтових районах ледве зводять кінці з кінцями", — зазначив директор WFP в Україні Річард Рейган.

Ситуація у прифронтових регіонах стає особливо критичною, адже не лише руйнується інфраструктура, але й серйозно порушується соціально-економічна структура громад. Як повідомляє WFP, у цих районах понад половина мешканців Херсонщини страждає від гострої нестачі їжі, а в Запорізькій та Донецькій областях двоє з кожних п’яти людей недоїдають. Таке положення справ змушує місцеве населення робити болісний вибір: або відмовлятися від прийомів їжі, або вдаватися до позик, щоб нагодувати свої родини. "Вони борються за те, аби щодня мати їжу на столі", — додає Річард Рейган, підкреслюючи, що гуманітарна допомога є порятунком для мільйонів людей, які опинилися у скрутному становищі.

Як війна вплинула на сільськогосподарське виробництво та інфраструктуру

Попри зусилля аграріїв, ситуація у сільському господарстві України залишається доволі складною. У 2024 році було зібрано понад 74 млн тонн зернових та олійних культур, але проблеми з логістикою не дозволяють ефективно постачати продукти на ринок. Навіть за наявності товарів у магазинах значна частина населення не може дозволити собі їх придбати через високі ціни та низькі доходи.

Війна також створює довгострокові ризики для відновлення аграрного сектору. Руйнування транспортної мережі, нестабільність економічних умов та зниження інвестицій у сільське господарство можуть уповільнити повернення до нормального виробництва. Для забезпечення продовольчої безпеки та економічної стабільності країни необхідні як невідкладні гуманітарні заходи, так і стратегічні програми підтримки фермерів та відновлення інфраструктури.

Державна політика та міжнародна допомога як засоби вирішення кризи

У відповідь на загострення продовольчої кризи український уряд разом з міжнародними організаціями вживають низку заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації. Кабінет Міністрів України нещодавно схвалив Стратегію продовольчої безпеки на період до 2027 року, яка визначає основні цілі та напрямки державної політики в сфері забезпечення національної безпеки через продовольство. За словами представника Кабінету Міністрів у Верховній Раді, Тараса Мельничука, дана стратегія охоплює не лише заходи для відновлення аграрного виробництва, а й комплексні дії, спрямовані на покращення логістичних ланцюгів постачання, розмінування сільгоспземель та адаптацію до змін клімату.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підкреслив, що реалізація даної стратегії базується на трьох ключових цілях: стимулюванні розвитку аграрного виробництва, забезпеченні доступності продовольства для всіх верств населення та посиленні безпекової складової. Ці заходи мають на меті не лише стабілізувати внутрішній ринок, але й забезпечити довгострокову перспективу, завдяки якій Україна зможе зберегти статус одного з гарантів глобальної продовольчої безпеки.

Міжнародна допомога також відіграє важливу роль у стабілізації ситуації, але необхідні подальші заходи. Для ефективного подолання кризи потрібен комплексний підхід. Необхідно розширювати програми соціального забезпечення, забезпечувати доступність поживних продуктів та підвищувати фінансову грамотність громадян. Співпраця з міжнародними партнерами, такими як WFP, сприятиме залученню фінансування, технічної допомоги та передових технологій.