Зростання зарплат в Україні: дефіцит кадрів чи економічна необхідність?

Ситуація в Україні з рівнем заробітних плат залишається однією з ключових тем обговорення в суспільстві. З одного боку, зростання середньої заробітної плати в країні в останні роки свідчить про певні економічні зрушення, з іншого – мінімальна заробітна плата залишається на низькому рівні, що створює чимало викликів для населення та економіки загалом. У цій статті ми розглянемо, чому так відбувається, які проблеми породжує така ситуація, та що може змінити поточний стан справ.

Ілюстративне фото

Мінімальна зарплата: замороження та його наслідки

Відповідно до бюджетної резолюції, мінімальну заробітну плату в Україні у 2025 році не планують підвищувати. Більше того, її рівень можуть заморозити на 3 роки. Це рішення, з одного боку, спрямоване на економію державних коштів, з іншого – несе серйозні ризики для тих, хто живе на мінімальну зарплату. За прогнозами, фактичний прожитковий мінімум у 2025 році перевищить 10 тисяч гривень, тоді як мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тисяч гривень. Така розбіжність означає, що багато працівників, які отримують мінімалку, не зможуть забезпечити базові потреби для життя.

Порівняно з країнами ЄС, ситуація в Україні виглядає особливо критично. У Європейському Союзі мінімальні зарплати коливаються від 477 євро в Болгарії до 2 571 євро в Люксембурзі. Середній рівень мінімальних зарплат у ЄС значно перевищує український, який у 2025 році становитиме близько 182 євро за поточним курсом. Наприклад, у сусідній Молдові мінімалка дорівнює приблизно 213 євро, а в Польщі — понад 1 000 євро. Навіть у країнах-кандидатах на вступ до ЄС Україна має найнижчий рівень мінімальної оплати праці.

Ще один важливий показник — співвідношення середньої зарплати до мінімальної. У ЄС цей рівень коливається від 42% в Естонії до 66% у Франції, тоді як в Україні він складе лише 32,8%. Така диспропорція свідчить про значну нерівність у доходах населення, що створює умови для економічного розшарування.

Це також призводить до тінізації ринку праці, коли роботодавці виплачують зарплати в конвертах, уникаючи сплати податків. За останніми оцінками, близько 20% працівників в Україні отримують мінімальну зарплату, що вказує на значні проблеми з дотриманням соціальних стандартів та правил трудового законодавства.

Замороження мінімальної зарплати має серйозні наслідки. Воно не лише обмежує можливості громадян задовольняти базові потреби, а й посилює міграційні настрої серед населення, яке шукає кращих умов праці за кордоном. Це створює додаткові виклики для економіки країни, яка втрачає працездатне населення та потенційних платників податків. Відсутність регулярного перегляду мінімальних стандартів оплати праці лише посилює ці ризики.

Регіональний зріз зарплат в Україні

Аналіз заробітних плат у різних регіонах України також демонструє суттєві відмінності. Найвищі зарплати традиційно фіксуються в Києві, де середня заробітна плата за даними кадрових порталів work.ua та robota.ua становить на початку 2025 року відповідно 25 800 грн і 26 089 грн. Це пов’язано з тим, що столиця залишається економічним центром країни, де сконцентровані основні офіси великих компаній, державні установи та міжнародні організації.

Інші міста-мільйонники, такі як Львів, Одеса та Харків, також демонструють відносно високі середні зарплати – близько 20–23 тисяч гривень. У Львові, наприклад, середня зарплата становить 23 500 грн за даними work.ua, що можна пояснити розвитком ІТ-галузі, туризму та креативних індустрій. Одеса, зі своїми 21 500 грн середньої зарплати, має сильний акцент на транспортну інфраструктуру та морську логістику.

Менш розвинені регіони, такі як Кропивницький чи Чернігів, демонструють значно нижчі показники. Тут середня зарплата ледь перевищує 17 тисяч гривень, що пов’язано з відсутністю великих підприємств, меншою кількістю інвестицій та відтоком кадрів до інших областей чи за кордон. Наприклад, у Кривому Розі середня зарплата становить лише 17 000 грн за даними work.ua, що відображає кризу в галузі важкої промисловості.

Ситуація з різницею в зарплатах між регіонами створює додаткові виклики, такі як міграція населення до економічно розвиненіших областей або за кордон, що, у свою чергу, погіршує становище в менш розвинених регіонах.

Дефіцит кадрів та трудова міграція як основні чинники росту заробітних плат

Україна наразі стикається з низкою викликів, які прямо впливають на рівень заробітних плат. По-перше, це дефіцит кваліфікованих кадрів, який стає все гострішим. Роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб залучити нових працівників або утримати існуючих. Це особливо актуально для таких галузей, як будівництво, де зарплати зростають рекордними темпами, проте все ще залишаються низькими у порівнянні з іншими галузями.

Іншим викликом є значна трудова міграція. За даними ООН, кількість українських мігрантів у 2024 році перевищила 6,8 млн осіб, і ця цифра продовжує зростати. Основною причиною є низький рівень оплати праці в Україні в порівнянні з іншими європейськими країнами. Наприклад, мінімальна зарплата в Україні становить лише 182 євро, тоді як у сусідній Польщі – понад 600 євро. Це створює додатковий тиск на ринок праці та економіку в цілому.

Крім того, важливо зазначити, що низький рівень мінімальної зарплати не тільки впливає на рівень життя працівників, але й гальмує розвиток споживчого ринку. Люди, які отримують недостатньо, змушені скорочувати витрати, що негативно відображається на внутрішньому виробництві та економічному зростанні.

Як змінити ситуацію на ринку праці?

Для вирішення проблем, пов’язаних із рівнем заробітних плат в Україні, необхідно, насамперед, впроваджувати комплексні реформи. Уряд має змінити підхід до формування мінімальної заробітної плати. Вона повинна бути прив’язана до реального прожиткового мінімуму, який враховує актуальні ціни на споживчі товари та послуги. Це дозволить забезпечити базові потреби працівників та скоротить рівень бідності.

Крім того, важливо створювати умови для розвитку економіки, які б сприяли зростанню середньої заробітної плати. Це може включати підтримку малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій, розвиток інфраструктури та впровадження програм перекваліфікації для працівників. Зокрема, увага має бути зосереджена на галузях із високим потенціалом зростання, таких як ІТ, будівництво та транспорт.

Ще одним важливим напрямком є боротьба з тіньовою економікою. Для цього необхідно посилити контроль за дотриманням трудового законодавства, зменшити податковий тиск на бізнес та впроваджувати електронні системи контролю за виплатою зарплат. Це дозволить не лише збільшити надходження до бюджету, але й створить прозоріші умови для роботодавців та працівників.

Не менш важливим є вирішення проблеми трудової міграції. Для цього необхідно не тільки підвищувати зарплати, але й створювати комфортні умови для роботи та життя в Україні. Інвестиції в соціальну інфраструктуру, зокрема у медицину та освіту, можуть стати важливим кроком у цьому напрямку.

Висновок

Зростання зарплат в Україні – це не лише економічна необхідність, але й вимога часу. Без підвищення мінімальної та середньої заробітних плат, без боротьби з тіньовою економікою та трудовою міграцією країна ризикує залишитися на периферії економічного розвитку. Уряд, бізнес і суспільство повинні об’єднати зусилля для вирішення цих проблем, адже від цього залежить майбутнє економіки та добробут кожного українця.