Легалізація віртуальних валют: чи зможе Україна стати новим «крипто-тигром»

Україна стоїть на порозі значних змін у сфері цифрових фінансових інструментів. Фіналізація закону про віртуальні активи, який пройшов перше читання у Верховній Раді у вересні, відкриває двері для легального ринку, що може принести мільярди гривень до бюджету та посилити позиції країни на світовій арені.

Ринок криптовалют. Фото: з відкритих джерел

Криптоактиви як елемент фінансової незалежності

За даними американської компанії Chainalysis, Україна посідає 8 місце у світовому індексі прийняття віртуальних валют 2025 року, з приблизно 16% населення, яке володіло такими активами ще до 2022 року. Це не просто технологічна новинка, а інструмент економічної стійкості під час війни та крок до гармонізації з європейськими стандартами.

У 2025 році Україна несподівано увірвалася до топ-5 країн світу за обсягом державних резервів у біткойнах, посівши почесне 4 місце в глобальному рейтингу. За даними аналітичної платформи BiTBO, український уряд накопичив близько 46 300 біткойнів, оцінюваних у приблизно 4,6 мільярда доларів США, що перевищує резерви багатьох економічно розвинених держав.

Криптоактиви переважно надійшли від міжнародних донатів, спрямованих на підтримку оборони та гуманітарних ініціатив під час триваючої війни з Росією, перетворивши криптовалюту на потужний інструмент економічної стабільності. Як зазначають експерти, цей прорив не лише посилює фінансову незалежність України в умовах війни, але й відкриває шлях до глибшої інтеграції з європейськими стандартами регулювання віртуальних активів, потенційно перетворюючи країну на "крипто-тигра" Східної Європи. За оцінками, такі резерви можуть генерувати значні доходи для бюджету, стимулюючи інвестиції та технологічні інновації в поствоєнному відновленні.

Історичний контекст та нові регуляторні зміни

Історія регуляції віртуальних активів в Україні розпочалася ще у 2021 році, коли Верховна Рада ухвалила Закон про віртуальні активи. Однак його впровадження було відкладене через воєнний стан та необхідність узгодження з податковим законодавством. До 2025 року ринок існував у сірій зоні: віртуальні активи не були заборонені, але й не мали повного правового захисту. За оцінками британського Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI), через відсутність регуляції держава втратила щонайменше 10 мільярдів доларів США у вигляді неоподаткованих транзакцій та виведених коштів за останні роки. Лише від діяльності обмінників та постачальників послуг віртуальних активів бюджет недоотримав понад 200 мільйонів доларів США за 4 роки.

У 2025 році ситуація змінилася кардинально. У квітні було внесено законопроект №10225-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання обігу віртуальних активів в Україні", який пройшов перше читання у вересні. Цей документ перейменовує спеціальний закон на "Про ринки віртуальних активів" і вводить визначення віртуальних активів як цифрових об'єктів власності, створених на основі технології розподіленого реєстру, але не як засобу платежу чи обміну на товари.

Національний банк України (НБУ) та призначений Кабінетом Міністрів регулятор візьмуть на себе нагляд, включаючи видачу дозволів постачальникам послуг, таких як зберігання, обмін та посередництво. Іноземні постачальники з білим списком Європейського Союзу отримають спрощений доступ.

Крім того, у червні 2025 року було внесено законопроект №13356, який дозволяє НБУ накопичувати віртуальні валюти поряд із золотом та іноземними валютами для формування резервів.

Деталі оподаткування віртуальних активів

Оподаткування стає ключовим елементом нової регуляції, спрямованим на інтеграцію ринку до бюджетної системи. Згідно з законопроектом №10225-д, для фізичних осіб прибуток від операцій з віртуальними активами оподатковується за ставкою 18% податку на доходи фізичних осіб плюс 5% військового збору, що становить загалом 23%. Розрахунок ведеться за чистим прибутком: виручка мінус витрати на придбання. Обміни між віртуальними активами не оподатковуються, як і продажі на суму до однієї мінімальної заробітної плати. Власники, які задекларують активи, набуті до набрання чинності законом, отримають пільгу: 5% податку на доходи плюс 5% військового збору у перший рік для конверсії в традиційну валюту, що робить ефективну ставку 10% для амністії.

Для юридичних осіб застосовується 18% податку на прибуток підприємств, з можливістю окремого обліку операцій з віртуальними активами. Податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків стягується лише з товарів чи послуг, пов'язаних з віртуальними активами, але не з самих транзакцій обміну чи зберігання. Підприємства, що входять до спеціального режиму "Дія.Сіті", можуть користуватися зниженими навантаженнями, але для віртуальних активів мусять застосовувати стандартні ставки.

Ці правила спрямовані на уникнення подвійного оподаткування та стимулювання декларацій.

Вплив на інвестиції та бізнес

Нові регуляторні зміни суттєво вплинуть на інвестиції та бізнес-середовище. До 2025 року високий рівень прийняття віртуальних активів в Україні – найвищий у світі відносно розміру населення – був зумовлений війною: Національний банк України закрив фінансові кордони, що стимулювало використання цифрових інструментів для гуманітарної допомоги, переказів та обходу економічної нестабільності.

Легалізація дозволить бізнесу отримувати дозволи на послуги, такі як зберігання чи обмін, що привабить іноземні інвестиції. За останніми даними, ринок віртуальних активів в Україні може зрости у кілька разів, генеруючи мільярди в обороті. Однак, без регуляції, як у випадку з шахрайством на 13 мільйонів доларів США у крипто-майнінгу в березні 2025 року, ризики залишалися високими. Нові правила вводять вимоги до протидії відмиванню грошей та "знай свого клієнта", що захистить інвесторів.

Для бізнесу це означає нові можливості: постачальники послуг зможуть працювати легально, а пісочниця для стартапів на основі розподіленого реєстру діятиме до жовтня 2026 року, тестуючи інновації. Експерти прогнозують притік капіталу, особливо від європейських компаній, що шукають ринки з низькими бар'єрами.

Шлях до інтеграції з Європейським Союзом

Легалізація віртуальних активів є частиною ширшого процесу інтеграції України до Європейського Союзу. Законопроект №10225-д прямо вирівнює українське законодавство з Регламентом Європейського Союзу про ринки віртуальних активів (MiCA), який набрав чинності в ЄС 30 грудня 2024 року. Це включає класифікацію активів (наприклад, прив'язані до активів чи електронні гроші), вимоги до прозорості, ліцензування та захисту споживачів. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробила проект на основі MiCA, що є обов'язковим для кандидатів на вступ до ЄС.

Згідно з доповіддю Європейської Комісії про Україну 2025 року, новий закон про віртуальні активи спрямований на узгодження з Регламентом ЄС 2023/1113 та 2023, з очікуваним завершенням до четвертого кварталу 2025 року. Українські регулятори публічно заявили про намір прийняти MiCA, щоб забезпечити ризик-орієнтований підхід під час війни та відновлення. Як підкреслили в Міністерстві цифрової трансформації, до 2026-2027 років українці зможуть легально купувати та продавати віртуальні активи через місцеві компанії, декларуючи їх у податкових звітах.

Ця гармонізація не лише задовольняє вимоги ЄС, але й відкриває доступ до європейських ринків, знижуючи бар'єри для транскордонних операцій.

Економічні перспективи та потенціал стати "крипто-тигром"

Економічні перспективи від легалізації обнадійливі: ринок може генерувати значні надходження до бюджету, стимулюючи зростання ВВП. За оцінками, оподаткування принесе сотні мільйонів доларів США щорічно, компенсуючи втрати від війни. Україна вже демонструє лідерство: високий рівень технічної грамотності та недовіра до традиційних фінансів роблять її ідеальним хабом для інновацій. Регулятори наголошують, що Україна прагне стати "крипто-дружньою, а не крипто-обмежувальною", забезпечуючи прозорість та підтримку нововведень.

Потенціал стати "крипто-тигром" регіону полягає в привабленні інвестицій: з легалізацією бізнес зможе інтегруватися в глобальні ланцюги, а резерви в віртуальних активах стабілізують економіку. Очікується, що в найближчі роки мільйони українців перейдуть до масового використання віртуальних активів, з оборотом у мільярди. Однак ризики, як-от шахрайство чи волатильність, вимагають сильного нагляду з боку держави.