Одяг та взуття на 3 роки та лікувальне голодування – що входить до споживчого кошика українців

Зростання цін в Україні продовжується, незважаючи на запевнення НБУ, що "стелі" зростання вже досягнуто і тепер інфляція буде зростати не так швидко, а дещо навіть дешевшатиме. Проте державні чиновники навіть не думають відображати це у своїх розрахунках, пропонуючи українцям задовольнятися переліком продуктів, товарів та послуг, зазначених у споживчому кошику. І це при тому, що у 2024-2025 роках його розмір для працездатної людини становить 3028 гривень на місяць, хоча за офіційними даними лише за 2024 рік ціни в Україні зросли на 12%, ще 5% додала інфляція за 5 місяців поточного року.

Фото: колаж порталу "Коментарі"

В результаті "Коментарі" вирішили розібратися, що саме пропонують чиновники українцям у рамках споживчих кошиків, і чи справді можна на них прожити в Україні.

Що таке прожитковий мінімум і навіщо він потрібний

Прожитковим мінімумом в Україні є набір із продуктів, товарів та послуг, який має задовольняти мінімальний набір потреб мешканця, необхідний для його життя, куди входять:

1) продукти харчування: мінімальний набір продуктів, що дозволяє організму жити та виконувати роботу в нормальному режимі;

2) непродовольчі товари, необхідні життя — одяг, взуття, предмети побуту, товари тривалого користування;

3) послуги, що необхідні для життя та задовольняють базові потреби, такі як житлово-комунальні, транспортні, медичні, освітні послуги.

З урахуванням 17% інфляції з 2024-го та по травень 2025-го, розмір прожиткового мінімуму в 3028 гривень для працездатної людини вже не відповідає реаліям, але призначення цієї суми, власне в іншому.

Так, українське законодавство враховує розмір прожиткового мінімуму для розрахунку:

1) єдиного податку для І групи ФОП: 10% від ПМ для працездатних осіб або 302,8 грн. на місяць;

2) мінімального посадового окладу: 100% ПМ для працездатної особи – 3028 грн.;

3) порога оподаткування пенсій – якщо її розмір перевищує 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – 30 280 грн., виплати оподатковуються;

4) аліментів, що становлять як мінімум 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку: до 6 років – 1281 грн., від 6 до 18 років – 1598 грн. Їхній максимальний розмір не повинен перевищувати 10 прожиткових мінімумів залежно від віку: до 6 років – 25 630 грн., від 6 до 18 років – 31 960 грн.;

5) максимального розміру допомоги з безробіття: під час воєнного стану не може перевищувати мінімальної зарплати – 8000 грн;

6) допомоги малозабезпеченим сім'ям: для працездатних людей – 45% мінімуму, для осіб з інвалідністю або тих, хто втратив працездатність – 100%, для дітей – 130%, для дітей, що навчаються (18-23 роки) – 130% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому політики відверто визнають, що розмір прожиткового мінімуму відірваний від життя, і корисний лише як абстрактна сума для нарахувань по платежах.

Цілюще голодування чи вегетаріанство

Але перейдемо до того, що саме пропонують чиновники українцям щодо харчування, і чи можуть українці собі це дозволити?

Так, перелік набору та норми продуктів, товарів та послуг на певний період часу регулюється Постановою Кабінету міністрів України №780 прийнятою ще 11 жовтня 2016 року і з того часу змінюється лише сума прожиткового мінімуму. З моменту прийняття документа його розмір зріс із 1450 до 3028 гривень для працездатної людини.

Отже, що ж пропонує Постанова № 780 для харчування українців і скільки це може коштувати? Набір продуктів передбачає отримання 2790 ккал, що загалом відповідає середньому розкиду чоловікам від 2500 до 2800 кілокалорій. Основу харчування повинні становити вуглеводи – 388 грамів, жири – 98 грамів та білки – 87 грамів.

Що ж до цін, то при розрахунку ми використовували середні ціни за даними порталу Мінфін за липень:

1) хліб (39 кг житнього та 62 кг пшеничного на 1 особу на рік) – 4650 гривень на пшеничний хліб (близько 75 грн. за 1 кг) та 5850 грн. на житній (150 грн/кг);

2) макарони (4 кг) – 142 гривні (35,5 грн);

3) борошно (9 кг) – 288 грн. (32 грн.);

4) крупи – лише 279 гривень, у тому числі: рис 125 грн. (2,5 кг по 50 грн.), пшоно 24 грн. (1 кг по 24 грн), гречка 68 грн. (2 кг по 34 грн), вівсяна крупа 50 грн. (1 кг), перловка – 14 грн. (0,5 кг за 30 грн.);

5) бобові – близько 100 гривень (2 кг за ціною гороху близько 50 грн.);

6) картопля – 3800 гривень (95 кг по 40 грн.);

7) овочі – від 5252 грн. до 7660 грн., у тому числі: капуста – 672 гривні для молодої (28 кг по 24 гривні) або 3080 гривень (28 кг по 110 грн. білокачанної колишнього врожаю), огірки – 1000 гривень (25 кг по 40 гривень), помідори – 2. – 450 грн. (9 кг при середній ціні молодої та старої 50 грн.), буряк – 180 грн. (9 кг по 20 грн.), цибуля ріпчаста – 180 грн. (ті ж 9 кг по 20 грн.), часник – 130 грн. (0,9 кг по 145 грн.), інші овочі, наприклад, кабачки – 390 гривень (13 кг по 30 грн.);

8) баштанні – 560 грн. (16 кг по 35 грн.);

9) фрукти та ягоди – 4200 гривень (наприклад, 60 кг бананів за ціною 70 грн., навіть яблука коштують близько 75 гривень, а полуниця близько 250 гривень);

10) цукор – 816 грн. (24 кг за 34 грн.);

11) олія – 658 грн. (7 літрів по 94 грн.);

12) маргарин – 360 грн. (2 кг по 36 грн. за пачку 200 грамів);

13) м'ясо – 8580 грн., у тому числі: яловичина – 3200 грн. (16 кг ребер по 200 грн.), свинина – 1720 грн. (8 кг грудинки по 215 грн.), сало – 500 грн. (2 кг), субпродукти – 400 грн. (скажімо, 4 кг курячої печінки по 100 грн.), курятина – 1680 грн. (14 кг за ціною 120 грн. за кг тушки), ковбасні вироби мінімум 1080 грн. (9 кг молочних сосисок по 120 грн.);

14) риба – 2640 гривень, у тому числі: свіжа – 1400 грн. (скажімо 7 кг живого коропа по 200 грн.), оселедець — 840 грн. (4 кг по 210 грн.), рибні продукти – 400 грн. (наприклад, 2 кг крабових паличок по 200 грн.);

15) молочні продукти – 13490 гривень, у тому числі: молоко – 3600 грн. (60 літрів по 60 грн. за 1% молоко), 3720 грн. за кефір (60 літрів по 62 грн.), масло вершкове – 2750 грн. (5 кг при ціні 110 грн. за пачку 200 грамів), сир твердий – 1750 грн. (3,5 кг по 500 грн.), сир на 900 грн. (10 кг за 90 грн., сметана – 770 грн. (5 кг за ціною 154 грн.);

16) яйця – 1430 гривень (220 шт. по 65 гривень);

17) чай та кава – 480 грн. за чай (0,4 кг по 120 грн) та 250 грн. за каву (500 грн. за 1 кг);

18) сіль – 110 грн. (3 кг по 37 грн.)

Разом продуктовий кошик на 1 працездатного українця на рік за липневими цінами коштуватиме щонайменше 53 935 гривень. Зауважимо, що на всі витрати чиновники дають українським працівникам 36 336 гривень на рік (12 місяців по 3028 гривень), тобто в 1,5 рази менше. Водночас, за розрахунками упорядників прожиткового мінімуму, на харчування українці мають витрачати максимум 60% прожиткового мінімуму, тобто 21 800 гривень.

Щоб вписатися в цей розрахунок, навіть мало стати вегетаріанцем, адже повна відмова від м'яса, молочних продуктів та риби заощадить лише 24 730 гривень, а треба близько 32 000 (53 935 гривень мінус 21 800). Втім, якщо ви відмовитеся від витрат на все інше, то грошей вистачить на вегетаріанський спосіб харчування.

Ходити доведеться в тому самому по 7 років

Але життя – це не лише їжа, а ще й одяг, кількість та асортимент якого українські чиновники також розрахували. Який одяг, у якій кількості та на яку суму чиновники пропонують розраховувати працюючим українкам:

1) верхній зимовий одяг, пальто – 1750 гривень (1 пальто на 7 років);

2) куртка на синтепоні – 1200 гривень (на 5 років);

3) демісезонний плащ або куртка – від 800 гривень за куртку до 1300 гривень за плащ (на 5 років);

4) сукня чи костюм – 1400 гривень за 2 сукні або 2400 гривень за 2 костюми (на 7 років);

5) штани – 600 гривень (1 пара на 4 роки);

6) халат – 700 гривень (1 на 5 років);

7) блузки – 1800 гривень (3 на 4 роки);

8) спідниця – 500 гривень (1 на 4 роки);

9) светр – 1000 гривень (1 на 3 роки);

10) спортивний костюм – 1600 гривень (також на 3 роки);

11) нижня білизна – 6000 гривень, у тому числі: бюстгальтери – 1000 гривень (2 на 1 рік), білизна – 2400 (6 комплектів по 400 гривень також на 1 рік), нічні сорочки – 1200 гривень (2 на 3 роки), майки – 630 гривень на 4 роки); купальник – 800 гривень (1 на 4 роки);

12) колготи – не менше 800 гривень за 2 пари бавовняних (на 2 роки) та 6 пар синтетичних на 1 рік;

13) комплект із шапки та шарфу від 500 гривень, хустку за 100 гривень – все на 4 роки, а також 2 пари рукавичок або рукавичок за 800 гривень на 3 роки;

14) взуття – 6600 гривень, у тому числі: зимові чоботи – 1500 гривень (1 пара на 3 роки), осінні туфлі – 2000 гривень (на 2 роки), літні – 1000 гривень (на 2 роки), кеди – 800 гривень, капці – 400 гривень та гумові — все на три роки.

Якщо розділити витрати за роками, то виявиться, що на оновлення гардеробу на думку чиновників, українська жінка має витрачати на рік приблизно 11 500 гривень, а всього на оновлення обов'язкових предметів гардеробу віддається 26 650 гривень. Зауважимо, що на оновлення гардеробу має йти не більше 25% прожиткового мінімуму або 9084 гривень на рік.

Як видно за термінами носіння одягу, чиновники сподіваються на скромність українок, які носитимуть крутку та пальто по 5-7 років, взуття по 3 роки та гарну якість одягу, який витримуватиме цей термін. І це ще без урахування різних форс-мажорів, на кшталт порваних колготок.

Зауважимо, що продуктами та одягом усі розраховані державою витрати українців не закінчуються, але тільки на харчування, розраховане чиновниками, можна витрачати в 1,5 рази більше. Загалом передбачливість розрахунків вражає, в них внесли, наприклад, люстри та лампи, які мають служити по 25 років, ковдри – 10 років, подушки – 15 років та багато іншого.

Зазначимо, що в наших розрахунках ми не брали до уваги витрати на дітей, на яких чиновники чомусь у віці до 6 років відводять 2563 гривні, не враховуючи цін на дитячі предмети та швидке зростання дітей, а отже, і необхідність частіше міняти гардероб. Втім, прем'єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв по 5 тисяч гривень кожній родині, чия дитина піде у перший клас, що вже викликало деяку критику у стінах Верховної Ради.