Підвищення пенсійного віку до 70 років в Данії та європейські тренди: що чекає Україну

Пенсійний вік у багатьох країнах Європи та світу поступово підвищується через зміни демографічної ситуації та економічні виклики. Україна також не лишається осторонь цих тенденцій, що викликає занепокоєння серед багатьох громадян. У цій статті ми спробуємо розібратися, чому зростає пенсійний вік, які фактори впливають на це рішення, і що варто очікувати українцям у найближчому майбутньому.

Чи загрожує Україні підвищення пенсійного віку. Фото з відкритих джерел

Данська модель: баланс між державою і приватною ініціативою

У травні 2025 року парламент Данії ухвалив історичне рішення — до 2040 року пенсійний вік у країні буде підвищено до 70 років. Це найвищий показник у Європі. Згідно з новим законом, на пенсію у 70 років вийдуть громадяни, народжені після 31 грудня 1970 року. Рішення було підтримане 81 депутатом, тоді як 21 висловився проти. Закон викликав численні протести у Копенгагені, однак данська влада наголошує: ця зміна є частиною стратегічного плану з підтримки фінансової стабільності пенсійної системи. З 2006 року Данія прив'язала пенсійний вік до тривалості життя, переглядаючи його кожні п'ять років. Наразі він становить 67 років, у 2030-му зросте до 68, у 2035-му — до 69. А з 2040-го року — до 70.

Ця динаміка не стала несподіванкою. Вона базується на давно ухваленій політичній угоді, відомій як "Реформа соціального забезпечення". Суть моделі полягає в тому, що пенсійний вік змінюється пропорційно до зростання середньої тривалості життя. У Данії цей показник становить 79,25 року (чоловіки — 76,82 року, жінки — 81,81 року). Обмеження на підвищення встановлено на рівні одного року за п’ятирічний період, аби забезпечити передбачуваність та поступовість змін.

Попри підвищення пенсійного віку, система забезпечення літніх людей у Данії залишається однією з найефективніших у світі. За даними OECD, рівень заміщення зарплати пенсією перевищує 70%. При цьому лише 21% забезпечує держава. Решту — 49% — складають приватні пенсійні накопичення. Близько 90% працюючих громадян роблять внески до приватних пенсійних фондів. Розмір внесків коливається від 10% до 18% від заробітної плати. Сукупний обсяг активів пенсійних фондів сягає понад 4 трлн крон, або $396 млрд, що перевищує ВВП Данії у півтора раза.

Такий підхід дає змогу не лише зменшити тиск на державні фінанси, але й стимулює довгострокове планування з боку громадян. Більшість фондів інвестують кошти у міжнародні фінансові інструменти, забезпечуючи стійкий дохід і зростання капіталу. Прозора структура, фіскальна відповідальність і системний підхід до пенсійної реформи — ось головні чинники данського успіху. І хоча державна частина пенсії становить лише 21% від доходу перед пенсією, система в цілому забезпечує високий рівень життя для літніх людей.

Європейський пенсійний тренд: шлях до 70 років

Данія — не єдиний приклад. Згідно з прогнозами OECD, до 2060 року середній пенсійний вік у країнах ЄС зросте до 67 років, а в окремих державах, зокрема у скандинавських, досягне або перевищить 70. Зараз у більшості європейських країн пенсійний вік для чоловіків становить від 62 до 67 років, для жінок — від 60 до 67. У країнах Північної Європи, таких як Норвегія, Ісландія та Данія, вже встановлено 67 років як стандартний пенсійний вік. У Нідерландах він дорівнює 66,6 року, у Німеччині — 65,8, у Португалії — 65,6. Франція відзначається найнижчим пенсійним віком серед великих економік ЄС — 64,8 року, хоча для тих, хто народився після 1968 року, вік виходу на пенсію збільшено до 64 років.

Ці зміни обумовлені зростанням тривалості життя та кількістю років, проведених на пенсії. У міру старіння населення зростає навантаження на бюджет і пенсійні фонди. Щоби зберегти баланс між внесками працюючого населення та витратами на пенсійні виплати, уряди змушені підвищувати вік виходу на пенсію. Досвід Франції показав, що навіть помірні підвищення можуть викликати масові протести, однак держави, як Данія, обирають стратегію довгострокового планування та поступового переходу.

Українські реалії: коли виходять на пенсію сьогодні

В Україні офіційний пенсійний вік наразі становить 60 років для чоловіків і жінок (за умови наявності повного страхового стажу — від 30 до 35 років). Якщо такий стаж відсутній, пенсія призначається пізніше. У 2028 році пенсійний вік для жінок, які мають недостатній стаж, зросте до 63–65 років. Україна вже кілька років застосовує так звану "гнучку" систему: пенсія доступна після 60 років лише за наявності достатнього страхового стажу, інакше доводиться працювати довше.

Однак навіть із цією системою пенсійний вік в Україні залишається серед найнижчих у Європі. При цьому співвідношення пенсій до середньої зарплати (так званий коефіцієнт заміщення) становить близько 35%, що вище, ніж у Данії. Проте варто враховувати, що в Україні практично відсутня система приватних пенсійних накопичень. Всі пенсії фактично фінансуються коштом нинішніх платників податків. Пенсійний фонд регулярно дотується з державного бюджету.

Чи загрожує Україні підвищення пенсійного віку?

Питання підвищення пенсійного віку в Україні залишається одним із найбільш чутливих. Демографічні тенденції — зниження народжуваності, зростання тривалості життя та еміграція працездатного населення — свідчать про неминуче зростання навантаження на солідарну систему. За даними Пенсійного фонду, на початок квітня 2025 року в Україні нараховується близько 10,3 млн пенсіонерів. При цьому кількість зайнятого населення — менш як 15 млн осіб. Такий дисбаланс вже зараз змушує уряд вишукувати додаткові джерела фінансування.

За оцінками експертів, без впровадження накопичувальної пенсійної системи або підвищення пенсійного віку фінансова стійкість української пенсійної моделі опиниться під загрозою вже в найближчі 10–15 років. Водночас жодна політична сила поки що не готова відкрито запропонувати таке рішення, побоюючись втрати електоральної підтримки. На відміну від Данії, де пенсійна стратегія визначається на десятиліття вперед, в Україні домінують короткотермінові підходи.

За словами представників Міністерства соціальної політики, наразі немає законодавчих ініціатив щодо підвищення пенсійного віку.

Проте міжнародні донори, зокрема МВФ, неодноразово підкреслювали необхідність реформування пенсійної системи. Це означає, що в перспективі такий крок можливий — якщо не в формі прямого підвищення пенсійного віку, то через жорсткіші вимоги до страхового стажу.

Що може запозичити Україна: уроки Данії

Пенсійна модель Данії демонструє ефективну синергію державного регулювання і приватної ініціативи. Гнучкий механізм коригування пенсійного віку, прив'язаний до тривалості життя, створює передбачуваність та стабільність. Наявність потужного сектору приватних накопичень зменшує тиск на бюджет і гарантує достойний рівень життя літнім громадянам.

В Україні запровадження накопичувальної системи було заплановане ще у 2003 році, однак відкладалося через політичну нестабільність. У 2021 році Верховна Рада схвалила законопроєкт про запровадження другого рівня пенсійної системи, але на практиці він ще не запрацював. Експерти вказують на брак довіри до державних інституцій, низький рівень фінансової грамотності та відсутність механізмів стимулювання внесків.

Можливе рішення — створення незалежного пенсійного агентства, яке буде адмініструвати внески громадян, інвестувати їх у диверсифіковані інструменти та звітувати про результати. Досвід Данії доводить: за умов прозорості, стабільності та довгострокової стратегії, населення охоче долучається до накопичувальної моделі.

Для України настав час визначитися з майбутнім пенсійної системи. Адаптація до демографічних реалій, впровадження накопичувального рівня та стратегічне планування — ключ до забезпечення гідної старості для майбутніх поколінь.