Проблема подвійного оподаткування доходів: чому українці ризикують платити двічі

У 2025 році тема подвійного оподаткування знову опинилася в центрі уваги українських громадян та податкових органів. У зв'язку зі зростанням кількості українців, які отримують дохід за кордоном, актуальність цього питання лише зростає. Попри наявність міжнародних угод, які покликані захищати платників податків від подвійного стягнення, на практиці ситуація не завжди є простою або справедливою.

Проблема подвійного оподаткування доходів: чому українці ризикують платити двічі

Подвійне оподаткування виникає у разі, коли одна особа змушена сплачувати податок на той самий дохід у двох юрисдикціях. Для українців це зазвичай означає сплату податків і в країні перебування, і в Україні, якщо вони залишаються податковими резидентами. За даними Державної податкової служби, у 2024 році громадяни задекларували 35,1 млрд грн іноземного доходу, що на 17,8 млрд грн більше, ніж у попередньому році. Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб становила 3,8 млрд грн, а військовий збір — 535,8 млн грн.

Податкова резидентність: джерело проблеми

Ключ до розуміння ризику подвійного оподаткування полягає у визначенні податкової резидентності. Згідно із законодавством України, це не лише питання кількості днів перебування в країні (понад 183 дні), але й оцінка таких чинників, як наявність житла, сім’ї, бізнесу або іншого джерела інтересів в Україні. Багато громадян, навіть виїхавши за кордон, залишаються резидентами України, що зобов’язує їх декларувати іноземні доходи і сплачувати з них податки.

Як наголосила в.о. голови ДПС Леся Карнаух, щороку зростає кількість сертифікатів, що підтверджують податкову резидентність України. У 2024 році видано понад 21 тисячу таких документів, а за перше півріччя 2025 року вже 12,5 тисяч. Це свідчить про те, що багато українців залишаються у сфері дії українського податкового законодавства, навіть проживаючи за кордоном.

Податкова резидентність, особливо у воєнний час, стає гнучким і навіть політизованим інструментом. Українці в ЄС часто не бажають втрачати статус українського резидента, щоб зберегти майно, соціальні зв’язки або потенційні права на повернення. Але саме це і створює правову пастку, коли особа може бути резидентом двох країн одночасно.

Як уникнути подвійного оподаткування

Україна має чинні угоди про уникнення подвійного оподаткування з 72 країнами світу. Ці договори передбачають механізми, які дозволяють зменшити або повністю уникнути сплати податку вдруге. Але для цього громадяни мають вчасно подати заяву, надати документи про сплату податків за кордоном та правильно заповнити податкову декларацію.

Олексій Кущ, фінансовий аналітик Аналітичного центру "Об’єднана Україна", підкреслює необхідність створення гнучкої системи податкових пільг для репатріантів. "В Україні має бути досить гнучка система уникнення подвійного оподаткування, щоб репатріанти, працюючи в тих країнах, де вони були, і поступово переміщуючи свої економічні активи в Україну, не платили подвійні податки", — зазначив експерт.

Важливо не лише підписати угоду, а й забезпечити її реальне функціонування через ефективну систему обміну податковою інформацією між країнами. Нові угоди, укладені у 2025 році з країнами, як-от Австрія, Нідерланди, Швейцарія, включають положення про автоматичний обмін інформацією, що є важливим кроком у боротьбі з ухиленням від оподаткування та допомагає запобігти дублюванню сплати.

Законодавчі зрушення 2025 року

У червні 2025 року набув чинності Закон № 4278-IX, що оновлює перелік міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Цей документ є результатом масштабної ініціативи в межах глобальної стратегії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), яка реалізується під егідою ОЕСР. Закон передбачає вилучення зі списку країн, що не відповідають сучасним стандартам прозорості — зокрема, Росії, Білорусі, Сирії та Куби.

Такі кроки мають не лише політичне, а й практичне значення. Вилучення означає відсутність податкових пільг для громадян України, які отримують доходи в цих країнах, та підвищення уваги з боку української податкової системи. З іншого боку, нові угоди з державами ЄС та Азії дозволяють користуватися перевагами, як-от зниженням податкових ставок або правом на податковий кредит.

Ці домовленості відкривають нові можливості для українського бізнесу та фізичних осіб. Завдяки положенням МЛІ (Multilateral Instrument), тепер угоди включають вимоги до бенефіціарного власника доходу, автоматичний обмін даними та вирішення податкових спорів. Це створює більш передбачуване податкове середовище, якого давно бракувало.

Що далі?

Попри вжиті заходи, багато українців усе ще залишаються у зоні ризику. Причини — низька податкова грамотність, складна бюрократія, відсутність координації між країнами. Згідно з оцінками експертів, значна частина громадян просто не знає про необхідність декларувати іноземні доходи або не розуміє, як це правильно зробити.

Леся Карнаух зазначає: "Державна податкова служба прагне покращити свої послуги, щоб вони були зручними та безбар'єрними у всіх аспектах, а також інтегровані з іншими державними послугами. Ми будемо працювати з Міністерством закордонних справ над перспективою включення необхідних податкових послуг в систему електронного консула".

Розвиток таких сервісів є справді необхідним кроком. Адже у 2025 році кількість українців, які мешкають за кордоном, лишається значною. Багато з них працюють, інвестують, зберігають зв’язок з Батьківщиною. І саме завдяки ефективним податковим механізмам вони можуть не лише уникнути зайвого фінансового тягаря, а й стати надійною опорою для економіки України.

У підсумку, уникаючи подвійного оподаткування, держава не лише захищає громадян, а й створює імідж правової і відкритої країни, здатної впроваджувати європейські практики та відповідати на глобальні виклики.