Рубрики
МЕНЮ
Недилько Ксения
Повномасштабна війна, розв'язана Росією у 2022 році, завдала Україні значних втрат, які і далі продовжують зростати. Проте, попри складні умови, економіка країни поступово адаптується до нових реалій. "Коментарі" спробували підбити підсумки після трьох років великої війни для нашої держави та окреслити перспективи її подальшого розвитку.
Фото: колаж порталу "Коментарі"
Три роки повномасштабної війни призвели до величезних людських втрат. За даними Wall Street Journal, станом на вересень 2024 року Україна втратила 480 тисяч військових убитими та пораненими. Водночас, президент Володимир Зеленський 4 лютого 2025 року заявив, що Україна втратила 45 100 військових, а 390 тисяч зазнали поранень. Крім цього, тисячі людей залишаються зниклими безвісти або перебувають у російському полоні.
Демографічні втрати також суттєво вплинули і на економічну ситуацію у країні. Значна кількість працездатного населення виїхала з країни, шукаючи безпечних умов для життя. Повернення людей до України залишається серйозним викликом, оскільки країна потребує як робочої сили, так і висококваліфікованих фахівців.
За 2024 рік майже 450 000 українців виїхали за кордон і не повернулися додому. Загалом за 3 роки повномасштабної війни країну залишило близько 3 мільйонів громадян, не враховуючи офіційних біженців, які емігрували одразу після вторгнення в лютому 2022 року. За даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, станом на січень 2024 року понад 6,3 мільйона українців продовжують жити як біженці в європейських країнах і по всьому світу. Це створює значний тиск на ринок праці, систему соціального забезпечення та економічне відновлення країни.
Попри катастрофічне падіння ВВП у 2022 році на 29,1%, економіка поступово оговтується. За даними Державної служби статистики, у 2023 році зростання ВВП склало 5,3%, а у 2024 році – 3,6%. Однак загальний рівень ВВП України станом на початок 2025 року все ще не досягнув довоєнного рівня і становить лише 77% від показника 2021 року.
У порівнянні з Росією, чий ВВП зріс на 4,2% у 2024 році попри санкції, економічне відновлення України виглядає повільнішим. Це пояснюється значним руйнуванням інфраструктури, браком інвестицій та необхідністю підтримувати оборонну сферу.
Станом на 31 грудня 2024 року державний борг України складав 6,98 трлн грн ($166,1 млрд), що дорівнює 87,9% ВВП. У 2024 році країна отримала рекордні $41,7 млрд зовнішнього фінансування, а загалом за три роки війни допомога від міжнародних партнерів досягла $115,2 млрд. Найбільшими донорами стали ЄС, США, Японія, МВФ, Канада і Світовий банк. Трійка лідерів виглядає так: майже 45 млрд доларів надійшло від ЄС, 31 млрд доларів – від США, 12,4 млрд доларів – від МВФ.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль наголошує, що підтримка з боку партнерів є критично важливою для нашої держави: "Завдяки міжнародній допомозі нам вдалося стабілізувати економіку, забезпечити соціальні виплати та фінансувати армію". Однак питання майбутнього фінансування залишається відкритим, оскільки після 2027 року прогнозується скорочення обсягів допомоги до $5-12 млрд на рік.
Оборонні витрати України продовжують зростати. У 2024 році на національну безпеку та оборону було закладено 1,69 трлн грн (21,6% ВВП), а у 2025 році ця сума сягне 2,22 трлн грн (26,3% ВВП). Ці цифри підкреслюють важливість військового фінансування, але водночас створюють серйозне навантаження на державний бюджет.
Для порівняння, Росія у 2025 році витратить 175,5 млрд доларів США на оборонні потреби, що становить 6,31% її ВВП. Загалом на "національну оборону" у 2025 році російський бюджет передбачає 13,5 трлн рублів, а ще 3,5 трлн рублів – на "національну безпеку". Порівняно з 2024 роком, коли військові витрати РФ складали 140 млрд доларів (6% ВВП), у 2025 році бюджет зріс на 35 млрд доларів. Значна частина цих коштів буде спрямована на виробництво озброєння, боєприпасів та військової техніки, що посилює загрозу для України та її партнерів.
Водночас, такі величезні видатки на оборону потребують значного зовнішнього фінансування. Експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук зазначає: "Якщо прибрати зовнішнє фінансування, стабільність гривні та всі соціальні виплати опиняться під загрозою". Зважаючи на високий рівень видатків на оборону, країні доводиться шукати нові джерела доходів.
Оборонно-промисловий комплекс України значно наростив свої можливості. У 2022 році на його розвиток було закладено лише 2,5 млрд грн, у 2023 році – 12 млрд грн, а у 2024-му – 39,6 млрд грн. У бюджеті 2025 року на цей сектор передбачено 54,6 млрд грн.
Україна стала одним із лідерів у виробництві безпілотників – у 2024 році було законтрактовано 1,5 млн дронів. Також відбувається розширення виробництва ракет, зокрема модернізація комплексу "Нептун" із перспективою збільшення дальності ураження до 1000 км. Це суттєво зміцнює оборонний потенціал країни.
Рівень інфляції залишається важливим індикатором економічної стабільності. У 2022 році інфляція в Україні сягнула 26,6%, проте у 2023 році знизилася до 5,1%. У 2024 році вона знову зросла до 12%, що пов’язано зі зростанням витрат на оборону та державний борг.
Порівняно з Росією, де інфляція у 2024 році склала 9,52%, українська економіка демонструє певну стабільність. Проте головною проблемою залишається залежність від зовнішньої допомоги та нестача внутрішніх інвестицій.
Незважаючи на значні економічні втрати, курс національної валюти України щодо основних світових валют за останні 3 роки не зазнав катастрофічного падіння, як багато хто очікував на початку вторгнення. Грамотна монетарна політика Нацбанку, який жорстко зафіксував курс у перші місяці війни, а також зовнішні запозичення, дали змогу втримати гривню в розумних межах, а це в свою чергу стабілізувало економічну ситуацію в країні. Станом на лютий 2025 року курс гривні до долара США не перевищує 43 грн., таким чином українська валюта за час повномасштабної війни девальвувала на 53%. Для порівняння, курс російського рубля країни — агресора за це час "схуднув" на 52%, хоча економіка РФ знаходиться в набагато кращому стані, ніж українська, попри західні санкції.
Ключовим викликом для України залишається пошук шляхів для економічного зростання без зовнішнього фінансування. Нині країна отримує близько $40 млрд щороку від міжнародних партнерів, і без цих коштів економіка може опинитися в серйозній кризі.
Дмитро Боярчук зазначає: "Уряд зробив спробу частково замінити іноземні кошти підвищенням податків, але бізнес сприймає це як посилення фіскального тиску". Прогнозується, що у 2025 році податкове навантаження на компанії може зрости, що може мати негативний ефект на ділову активність.
Україна стоїть перед складними виборами: або розширювати міжнародне фінансування, або розвивати внутрішню економічну стійкість. Три роки війни показали, що українська економіка здатна адаптуватися до кризових умов, але її майбутнє буде залежати від ефективності реформ, залучення інвестицій та продовження міжнародної підтримки.
Новини