"Ми втратили історичний шанс запустити економіку в умовах війни": експерт вказав на провал Пишного в управлінні фінсектором

Україна могла використати допомогу партнерів, щоб реформувати українську економіку під час війни.

Читать на русском

6 вересня 2024, 13:08

Поділіться публікацією:

Автор:

Slava Kot

Понад два роки повномасштабної війни Захід надавав Україні безлімітну фінансову картку, за допомогою якої можна було б не лише підтримувати макрофінансову й макроекономічну стабільність, а й переформатувати економіку з огляду на потреби країни в умовах війни. Однак Національний банк не використав цю унікальну можливість, а натомість залишив у дії схему фінансових спекуляцій, через що в країні на сьогодні спостерігається безпрецедентно високий рівень безробіття.

"Ми втратили історичний шанс запустити економіку в умовах війни": експерт вказав на провал Пишного в управлінні фінсектором

Економіст Олексій Кущ. Фото з відкритих джерел

Такий висновок зробив фінансовий аналітик, економіст Олексій Кущ в інтерв'ю журналісту й політологу Юрію Романенку.

"Дійсно, у нас була унікальна ситуація, коли ми могли б за рахунок того підживлення, яке надходило від західних партнерів, переформувати економіку. Ми, на жаль, цього не зробили, тому що такі керівники, як Андрій Пишний, перебували у своєрідній теплій ванні. Фактично ми втратили цей унікальний історичний шанс, щоби запустити економіку в умовах війни. Саме тому у нас рівень безробіття на сьогодні на рівні 15%, що взагалі неприпустимо для країни, яка перебуває в умовах війни. Якщо порівняти з країнами, де запускалися ефективні моделі економіки в умовах війни, там безробіття завжди було мінімальним, тому що держава завжди направляла значні ресурси для економічного розвитку. Багато нових програм, зокрема ВПК", — зазначив Кущ.

Він наголосив, що при побудові правильної економічної політики ріст економіки в Україні мав би становити 10% на рік — це б дало змогу відновлювати втрачені позиції. Тоді як оптимальний рівень безробіття, за його словами, мав би бути на рівні 2-3% шляхом структурної перебудови економіки та її правильної адаптації до воєнних умов.

Ситуацію, яка склалася із безробіттям на сьогодні, Кущ називає "катастрофічним показником" й свідченням того, що "економічна й гуманітарна політика в країні йде не на користь і не на стимулювання економіки, а лише на шкоду".

"Це підтвердження цілковитої неспроможності цієї політики. Тому що 15-20% — це неприпустимий рівень безробіття в умовах війни. Тому такі показники як рівень безробіття і ріст зайнятості свідчать про якість промислової та гуманітарної політики в країні. У нас вони не відповідають тим рівням, на яких повинні бути. Після падіння на 28% у 2022 році ми повинні для швидкого відновлення рости на рівні 10% на рік, а не на рівні 5%. Й рівень безробіття має бути не на рівні 15-20%, а на рівні 5%. Ви просто повинні розуміти, у наскільки глибокій прірві ми перебуваємо, якщо у нас приблизно п'ять мільйонів економічно активного населення виїхало з країни, але при цьому безробіття 15-20%. Тобто якби ці люди зараз повернулися в країну, то цей рівень був би у півтора-два рази вище. Це говорить про те, що десь третина економіки просто випала з горизонту управління з боку держави", — наголосив економіст.

На думку Куща, Україна за останні два роки, протягом яких отримувала абсолютний фінансовий безліміт з боку Заходу, повинна була запустити відновлювальну циркуляційну модель економіки, однак керівництво Національного банку цього зробити не спромоглося.

"У нас були для цього необхідні ресурси, просто потрібно було ці фінансові потоки перенаправити у потрібне русло з допомогою кредитування. І тут має значну роль Національний банк, але цього не відбулося, бо чиновники перебували у комфортній фінансовій ванній і їм було зручно займатися фінансовим дирижизмом, перенаправленням цим фінансових потоків, але це дуже вдячна і цікава діяльність, коли ти просто направляєш десятки мільярдів доларів, але не робиш це на реальний сектор економіки, а направляєш на фінансові спекуляції, на заробіток банківської системи", — додав він.

Значним недоліком державного сектору економіст Олексій Кущ називає відсутність управлінської синергії.

"І тут, звичайно, претензії до всіх — і до уряду, й до Нацбанку. Тому що продовжується кумівство, призначення виходячи з особистої лояльності й непрофесійних здібностей — потім це все проявляється у загальній політиці, тому що немає людей, які можуть дискутувати й висловити окрему від керівника думку", — резюмував він.