Міненерго хоче повернути російські технології в атомну енергетику: як це можливо

У Верховній Раді України на початку квітня з’явився проект Закону про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електричної станції. Проект вніс Кабмін, готували його "умільці" з Міненерго. Зараз його збираються голосувати у ВРУ, відзначив президент Centre for Global Studies "Strategy XXI" Михайло Гончар.

Хмельницька АЕС

За його словами, нібито цілком благі наміри особливо на тлі дефіциту генеруючих потужностей, що виникли внаслідок російських ударів по об’єктах генерації ОЕС України.

"Закон на півтори сторіночки, до нього постанова ВРУ, пояснювальна записка, подання, усе як годиться. Однак, постає питання – а реакторами чийого виробництву будуть оснащені ХАЕС-3/4? В законопроекті та пояснювальній записці значиться, що на кожному енергоблоці встановлюється реакторна установка типу ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор під тиском). ВВЕР-1000 – це абревіатура стандартного реактора радянської/російської конструкції", — відзначив експерт.

За його словами, звідси виникає питання про те, з якого дива береться реактор з країни-агресора?

"А з такого, що нібито є болгарська "халява" — з недобудови АЕС "Белене" по якійсь смішній ціні – 600 млн. євро. (ще раніше мова йшла про реактори від чешської "Шкода – ядерне машинобудування", але вони так само російського авторства). Ці реактори "зависли" в Болгарії з-за відмови Софії добудовувати АЕС "Белене" на основі російських технологій. Росатом через арбітраж отримав від Болгарії 620 млн. євро компенсації за відмову від проекту. Тепер болгари хочуть компенсувати свої втрати. Тож їх підхід зрозумілий", — пише Гончар.

За його словами, підхід з українського боку (МЕ – КМУ) виглядає фактично диверсійною дією або ж легалізацією проекту розпилу коштів.

По-перше, каже Гончар, поставлений в Болгарію російський реактор некомплектний, там не все необхідне обладнання було доставлено Росатомом, по-друге – без згоди розробника реактора Енергоатом не зможе нічого з ним зробити. По-третє, швидка добудова ХАЕС-3 і запуск енергоблоку в експлуатацію – за пару років – це просто профанація.

Гончар нагадав, що у 2020 році вже було щось подібне. Тоді теж обговорювали проект будівництва 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницьої АЕС з російськими генераторами. При цьому очікувалося, що термін завершення будівництва буде 2026 рік.

Тобто, підкреслює експерт ХАЕС-3/4 вже мали би стояти зі шкодівськими (російськими) реакторами й мали вестись пуско-налагоджувальні, передпускові роботи.

"Але цього нічого немає. Схоже, що ділкам в Енергоатому та Міненерго хочеться усе повторити для імітації бурхливої діяльності та легалізації розпилу коштів, які могли би і мали би піти зовсім на інші цілі в контексті захисту енергетичної інфраструктури, ураженої російськими актами", — підкреслив експерт.

Гончар сумнівається, що Верховній Раді варто розглядати подібний законопроект на півтори сторіночки, який фактично легалізує марнотратство коштів та знову прив’язує українську атомну енергетику до російських технологій.

Нагадаємо, портал "Коментарі" розповідав, що Міненерго має намір перетворити Хмельницьку АЕС у найпотужнішу в Європі.