Через девальвацію гривні ми матимемо незначне збільшення надходжень до держбюджету, а взамін можемо отримати значні негативні наслідки для всієї економічної системи країни
Ще 18 жовтня інформагентство "Bloomberg" видало матеріал про те, що останні тижні Україна перебувала під серйозним тиском МВФ. Адже наближаються переговори щодо нового кредитного пакету. Фонд наполягає на контрольованій девальвації гривні. І практично за кілька днів після виходу цієї статті курс долару та євро почав стрімко набирати. Чи справді умови МВФ стали однією з основних причин, чому курс гривні дійшов до 42 гривень за долар? Що буде далі з гривнею? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Дивною виглядає позиція МВФ
Голова Комітету економістів України Андрій Новак зазначив, що сьогодні на валютному ринку України є ситуація, яка сприяє відносній стабільності курсу гривні щодо основних твердих валют. Все це відбувається з кількох причин.
"По-перше, відсутність будь-якого ажіотажу на валютній біржі. По-друге, відсутність будь-якого ажіотажу на роздрібному ринку валют. Як ми бачимо, немає навіть натяку на черги у пунктах обміну валют чи банках. До того ж НБУ має рекордні золотовалютні резерви біля 40 млрд доларів. Для порівняння, таких резервів у нас не було навіть в найкращі мирні роки. Тому ситуація на валютному ринку максимально сприяє, щоб курс гривні був відносно стабільний, але все одно на валютній біржі відбуваються щоденні коливання, що є нормальним для торгів. Проте, якщо говорити про загальну тенденцію, то ми бачимо що відбувається хоч і невеличка, але девальвація гривні. І те, що зараз нібито при черговому раунді переговорів з приводу нової програми для України між Києвом і МВФ, останній нібито вимагає девальвації гривні, то це стандартні вимоги міжнародної фінансової організації, яка дає гроші. МВФ – це суто фінансова установа, яка слідкує фактично лише за одним показником – це баланс державного бюджету. Тобто, щоб дефіцит держбюджету, якщо він є, не переходив небезпечну межу, якою на сьогоднішній день є 3, максимум 3,5% ВВП країни. Такий дефіцит бюджету допускається і вважається безпечним рівнем", – зазначив експерт.
При цьому співрозмовник порталу "Коментарі" наголошує, виглядає досить дивним, що МВФ не враховує форс-мажорні обставини найвищого рівня в Україні, якими є війна. Вищих форс-мажорних обставин, як війна, просто не існує.
"Зараз в умовах війни Україна об'єктивно змушена у рази збільшувати витрати на оборону, що значно збільшує дефіцит бюджету. На сьогодні дефіцит бюджету це 50% від його витратної частини. Будь-який дефіцит бюджету який не виникав би і не виникає зараз в Україні нам допомагають покрити повністю наші численні партнери. І тому, враховуючи це, дивно виглядає позиція МВФ, який нібито, якщо дійсно вимагає від України девальвації гривні, переслідує мету – трохи збільшити дохідну частину бюджету за рахунок збільшення експортної виручки. Умовно кажучи, при курсі 41 – це одна сума в доходах бюджету в гривнях, а, якщо курс, умовно кажучи, 43-44 грн за долар, то за той самий об'єм експортної виручки у валюті гривневого еквіваленту через податки надійде трішки більше. Але ж МВФ не враховує той факт, що збільшення доходів бюджету через девальвацію гривні буде неспівмірно малим до величини самого дефіциту бюджету, який на сьогодні складається в Україні через різні витрати на оборону. А шкода від цієї девальвації буде для всієї економічної системи. Тому що знецінення гривні – це зменшення купівельної спроможності населення України, яке отримує доходи у гривнях. Відповідно звуження внутрішнього ринку споживання, що знижує темпи ВВП країни", – зазначив Андрій Новак.
Підсумовуючи експерт наголосив, що таким чином через девальвацію гривні ми матимемо незначне збільшення надходжень до держбюджету, а взамін отримаємо значні негативні наслідки для всієї економічної системи країни. Тому, зауважує експерт, зараз завдання, в першу чергу, НБУ – переконати представників МВФ, які ведуть переговори з Україною, у тому, що девальвація не вартує того, щоб заради незначного збільшення доходів бюджету піддавати великим ризикам стабільність всієї економічної системи України в умовах війни.
Зростання курсу наразі не пов’язано з тиском МВФ
Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко відразу зауважив, що варто було б почати з того, що в Україні не може бути контрольована девальвація.
"У свій час у 2014 році МВФ рекомендував здійснити девальвацію. Варто нагадати читачам, що це той час, коли курс був 8 гривень за долар, а після того злетів. Оце якраз яскравий приклад виконання рекомендацій МВФ. Просто МВФ не розуміє, що на руках у населення України 130 млрд готівкової валюти. В жодній країні світу, якщо порахувати на душу населення, так багато готівки на руках у людей немає. Тому будь-яка девальвація призведе до валютної паніки", – зазначив економіст.
Він продовжує, на сьогоднішній момент керівник НБУ Андрій Пишний намагається пояснити представникам МВФ, що у нас девальвацію проводити не можна.
"Є сподівання, що йому (Андрію Пишному – ред.) вдасться донести цю думку. Головна ж проблема полягає у тому, що у МВФ немає кваліфікованих фахівців, які знають економіку України. Там, як правило, працюють люди, дуже далекі від економіки, але дуже хороші бюрократи. МВФ – це взагалі така бюрократична структура, де цінується бюрократичний порядок. От, наприклад, вони дійсно не розуміють, що в Україні на руках у населення 130 млрд. Коли їм пояснюють, вони дуже дивуються. Вони вважають, що населення купує валюту виключно для туристичних поїздок. Коли їм пояснюєш, що у нас же війна, які туристичні поїздки, то вони відповідають, що ви певно не все знаєте", – зазначив Олександр Охріменко.
Що стосується курсу 42 грн за долар, то, за словами експерта, це кінець року і ніякого відношення до МВФ це немає. Як правило в кінці року ми спостерігаємо девальвацію гривні. В першу чергу це відбувається через те, що йде закупівля газу на зиму.
"На сьогоднішній момент нам доводиться навіть ще й про закупівлю електроенергії подумати. Зараз ми дійсно аврально закуповуємо газ на зиму. Як результат, ми бачимо девальвацію, але ніякого відношення до умов МВФ це немає. Нам потрібно більше валюти і справді доводиться йти на такі кроки", – зазначив Олександр Охріменко.
Резюмуючи експерт наголосив, що взагалі у нас у бюджеті на 2025 рік курс був запланований 42,5, так що ще є куди зростати.
Читайте також на порталі "Коментарі" - яким буде курс долара у жовтні: чи чекати на "сюрпризи".