Важливо Українці винні за комуналку понад 106 мільярдів гривень

Станом на другий квартал 2025 року заборгованість українців за житлово-комунальні послуги сягнула 106,6 мільярда гривень. Найбільші борги сформувалися за постачання тепла та гарячої води — 35,2 млрд грн, газопостачання — 32,3 млрд грн, а також за електроенергію — 17,1 млрд грн.

Борги українців за комуналку 2025 – понад 106 млрд грн: тепло, газ, електроенергія

Для порівняння, наприкінці 2021 року сума боргів становила 81,3 млрд грн, тож за чотири роки війни вона зросла більш ніж на 25 мільярдів.

У другому кварталі цього року українцям нарахували за комунальні послуги 64,3 млрд грн, але фактично було сплачено лише 51,5 млрд грн.

Про причини накопичення боргів за ЖКГ, тарифну політику та чергове підвищення тарифів – говорили з Олегом Попенко, головою Спілки споживачів комунальних послуг.

“Заборгованість за комуналку вже перевищила 106 мільярдів гривень. Давайте чесно казати, що ця цифра не відповідає дійсності, як на мене. І вона набагато більша. Тому що, якщо брати останні опубліковані цифри станом на 1 січня 2022 року, то борг за комуналку складав 81,3 млрд грн. Тож зростання тарифів та боргів за комуналку  на 25 млрд грн за 3,5 роки – начебто велика сума, але не відповідає дійсності.

Той самий Держстат пише, що лише за другий квартал 2025 року борги за комуналку зросли на 12,8 млрд грн. Тому, на мою думку, загальна заборгованість перевищує 200 млрд грн. Тим більше, якщо врахувати окуповані території (Маріуполя, Бердянська, Мелітополя), мешканці яких отримували від українських комунальних підприємств платіжки аж до літа 2024 року.

Тепер повертаємося до питання, чи це результат війни і бідності, чи свідомої провальної політики уряду (щодо тарифів та субсидій). Це все комплексно і напряму впливає на борги за комуналку.

Звісно, війна привела до того, що в Україні збільшилась кількість бідних людей, і збільшилась в рази. Тільки в порівнянні між 2024 і 2025 роками кількість людей, які проживають на межі біологічного виживання, зросла майже втричі, з 9% до 24,5%. Уявіть собі цифри.

Також проблема полягає у тому, що платіжки за газ та тепло – найбільші платіжки, які люди отримують. Вони не в змозі їх сплатити. Я маю на увазі, що платіжка за тепло, що приходить пересічному українцю, який проживає в багатоквартирному будинку, може складати 3-4 тисячі гривень. І він стоїть дійсно перед вибором або виживати, або заплатити за комуналку. Він не може заплатити за газ, за тепло фізично. І хто несе відповідальність? 

Як на мене, ця вся відповідальність почалась у 2018 року, за часів Гройсмана та Порошенка, коли вони вирішили перекласти проблеми наповнення державного бюджету України на простих українців, зробивши комунальні тарифи такими квазі-податками.  І це величезна проблема, яка існує до сих пір. Ні один Кабінет Міністрів України не хоче перейматися цим питанням. Немає людини, яка встане і скаже в кабінеті міністра “давайте переглянемо тарифи”. У нас мова йде про підвищення тарифів усім. Що сказав МВФ та Нацбанк? З 2026 року будуть переглядати комунальні тарифи до ринкових. А уявіть собі, ринкові – вартість газу вища втричі, ніж вона є сьогодні.”

Чи не перетворюється нинішня система на пастку, де борги ростимуть безконтрольно, та яким чином простим громадянам можна уникнути накопичення боргів – говорили з Кристиною Ненно, експерткою у сфері ЖКГ.

“Борги і надалі зростатимуть, як це було й до повномасштабного вторгнення, а зараз, напевно, ще більше. Поясню чому. Умовно кажучи, я поділяю платників за спожиті комунальні послуги на дві категорії.

Перші — це ті, хто сумлінно сплачують, незважаючи ні на що. І другі — ті, хто раніше не платили і зараз не платять. Мовляв, якщо в мою квартиру прилетить, то навіщо платити за комуналку, якщо може прилетіти знову.

До першої категорії, скажу так, більше відносяться пенсіонери, адже вони звикли сплачувати за те, чим користуються. Наприклад, бабуся може відмовити собі у певних задоволеннях чи навіть у якісній їжі, але сумлінно заплатить комуналку до 20-го числа, щоб не накопичувати борги й уникнути відключення. Інша ж категорія мислить так: "Не буду платити — нехай ідуть до суду".

Я раджу: якщо немає можливості сплачувати за спожиті комунальні послуги і ви вже маєте борг, потрібно обов’язково звертатися до надавача послуг із проханням про реструктуризацію. Бо коли є договір реструктуризації, надавач комунальних послуг не подасть до суду, щоб стягнути з вас усю суму заборгованості.

По договору реструктуризації є можливість щось спланувати. Наприклад, додатково чи частину коштів із зарплати передбачити на оплату спожитих комунальних послуг. А категорія, яка ніколи не платила, — тут надавачу комунальних послуг лишається лише одне: звертатися до суду і стягувати в судовому порядку ці кошти.

Щодо зростання — так, борги будуть зростати. Чому? Тому що ціни на продукти харчування та речі першої необхідності ростуть, і люди відкладають оплату комунальних послуг "на потім", як на останній план. Хтось, наприклад, довго не сплачує, а потім через певний час платить частинами.

Перше: якщо немає можливості сплачувати і ви маєте право на пільги або ваш рівень доходу не дозволяє оплачувати спожиті комунальні послуги в повному обсязі — звертайтеся до надавача послуг. Нехай реструктуризують борг, розіб’ють його на менші платежі.

Якщо маєте право на пільги — звертайтеся до соціальної служби, нехай надають субсидію. Якщо, наприклад, у вашій квартирі зареєстрована особа з високими доходами, яка фактично не проживає, і це є підставою для відмови у субсидії, потрібно надати докази. Наприклад, що ця людина виїхала за кордон і фізично виписатися не може. У відділі соцзахисту це пояснять і підкажуть, які документи слід подати.

Плюс економія. Я не кажу, як саме користуватися комунальними послугами, а говорю про режим економії та енергозберігаючі заходи. Наприклад, якщо у вас кран без аератора — поставте його. Це невеликі витрати на встановлення, але суттєва економія на оплаті води.

Якщо унітаз має лише один максимальний режим зливу — встановіть подвійний, з економним і інтенсивним режимами. Якщо часто набираєте ванну — спробуйте приймати душ. Якщо під час гоління чи чищення зубів ви постійно залишаєте воду ввімкненою — спробуйте вимикати її. Намилили зубну щітку чи тіло під час душу — вимкніть воду, потім знову ввімкніть.

Далі — поступова заміна електроприладів у будинку, не за один день і не за місяць, а наприклад протягом двох років. Старий холодильник чи мікрохвильова піч споживають значно більше енергії. Так, нова техніка коштує дорого, але можна раз на пів року замінювати хоча б один прилад на сучасний та енергоефективний. Це реально відобразиться у платіжках.

Якщо у вас електроплита і ви користуєтеся лише нею — намагайтеся комбінувати, підбирати правильний посуд. Люди часто не зважають, що широка каструля чи пательня витрачають більше електроенергії. Якщо потрібно зварити дві картоплини — не використовуйте п’ятилітрову каструлю. Чим більша поверхня, тим інтенсивніше працює плита й тим більше витрат на електроенергію.”