Головна Новини Фінанси 2026 «Гроші є, але не для всіх»: які приховані резерви України на 10 трлн грн та до чого тут реформи
commentss НОВИНИ Всі новини

«Гроші є, але не для всіх»: які приховані резерви України на 10 трлн грн та до чого тут реформи

Держава може знайти додаткові ресурси у кредитуванні економіки, скороченні держвидатків та боротьбі з податковими схемами

22 вересня 2026, 12:09
Поділіться публікацією:

Українська економіка входить у складний період: війна б'є по виробництву, логістиці та податкових надходженнях, тоді як потреби держави залишаються надзвичайно високими. Водночас значна частина фінансової підтримки з боку європейських партнерів залежить не лише від військової ситуації, а й від виконання Україною зобов'язань щодо реформ. На цьому фоні постає питання не лише про те, скільки грошей отримає Україна, а й про те, якою є ціна затримки з реформами для держави та суспільства. Чи справді проблеми із виконанням реформ створюють ризики для фінансування тилу? І де саме українці можуть відчути наслідки першими? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

«Гроші є, але не для всіх»: які приховані резерви України на 10 трлн грн та до чого тут реформи

Бюджет. Фото: з відкритих джерел

Реформи мають відбуватися в НБУ та Мінфіні, а не в кишенях громадян

Засновник "Студії Здорового Сенсу", підприємець, громадський діяч Павло Себастьянович зазначив, перед тим, яка відповісти на всі запитання, одразу важливо перелічити основні додаткові джерела фінансування потреб держави.

Експерт зауважив, перше і головне джерело – це кредитування економіки банківською системою. 

"Для прикладу я не беру розвинуті країни, а розглядаю ті, що розвиваються. Співвідношення кредитів до ВВП коливається від 80% до 140%, Національний банк України і вся банківська система кредитує нашу економіку на 14% ВВП. Тобто резерв для кредитування ОПК, бізнесу, бюджету залишається  на рівні 50-80% ВВП, а це 100-160 млрд доларів. Для цього потрібно зупинити схеми НБУ з депозитними сертифікатами і повернути банківську систему до виконання основної функції — кредитування економіки", – зазначив Павло Себастьянович. 

За його словами, друге – скорочення витрат на утримання держапарату, припинення виплат божевільних зарплат і пенсій 300-500-600 тисяч грн на місяць чиновникам, прокурорам, суддям. Це приблизно 500 млрд грн на рік Також припинення фіктивних державних закупівель, 60% з яких йдуть з порушеннями (заява ДАСУ). Економія теж 500 млрд грн. Разом це 20 млрд доларів.

"Третє – скасування ПДВ, як було на початку війни, і припинення схем, а це обналічки, скрутки, відшкодування фіктивного ПДВ, документальне формування ПДВ, контрабанда, фіктивні експорт та імпорт. За заявами експертів щкода бюджету близько 600 млрд грн, а за заявою Гетманцева – 1 трлн грн на рік. Тобто ще 20 млрд доларів. Таким чином резерв, який не використовується під час війни оцінюється приблизно у 140-200 млрд доларів, або від 7 до 10 трлн грн або ще один ВВП України", – зазначив співрозмовник порталку "Коментарі".

Повертаючись до так званих реформ, яких нібито вимагають європейські кредитори, Павло Себастьянович зазначив, що всі ці вимоги були вигадані в українських офісах реформ Міністерства фінансів Марченка та КШЕ Милованова. Самі для себе створили податкові капкани, і самі в них попалися. "Реформи" фіктивні і бредові, економічний результат яких оцінюється в 10-50 млрд грн, тобі як резерв самої української державної системи 7-10 трлн грн. Це ж неспівмірні величини! 

"Реформи мають відбуватися в НБУ та Мінфіні, а не в кишенях громадян, не в посилках і збільшенні ПДВ. Тому українській економіці нічого не загрожує. Мінфін навіть збільшив витрати бюджету на 2027 рік для прокурорів, суддів та правоохоронців. Гроші є! Тільки не для вісх. Громадянам, військовим, бізнесу буде важко, а чиновникам, банкірам, топам держпідприємств – ні", – резюмував експерт.

Треба швидко надолужити борги по реформах

Громадський активіст, викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар зазначив, Україна живе значною мірою на кошти європейських союзників за що звісно потрібно подякувати нашим партнерам.

"Власна фінансова спроможність України значно зменшується через удари по виробництву та логістиці – економіка руйнується, податків надходить менше. Європейські союзники дають гроші на фронт без жодних умов, але гроші на тил дають лише за виконання Україною взятих на себе зобов'язань по реформах. Україна ці зобов'язання систематично порушує. Провина на це лежить на парламенті (безпосередньо), на уряді (погана співпраця з парламентом) та президенті (як інституції, яка сконцентрувала надмірну владу, і тепер від неї все залежить)", – зазначив експерт.

За його словами, наслідком непроведених реформ, таким чином, є нестача грошей. Передусім її відчують пенсіонери, освіта, культура та все інше, що фінансується по залишковому принципу. Навряд чи нестачу відчують фінансовані державою телевізійні програми, в яких розповідають, як у нас все добре.

Таким чином, пояснює Валерій Пекар, фізичне виснаження тилу, особливо соціально незахищених верств, помножиться на моральне виснаження через невідповідність показаної картинки та наявного факту.

"Отже, тил може виявитися місцем, значно слабшим за фронт. На фронті будуть успіхи, а тил при цьому може сипатися. Якщо це попередження вас налякало, це добре. Бо погані попередження для того, й потрібні, щоб не втрапити у халепу. Ми заходимо у шторм. Пропоную не заходити, а піти спокійнішим шляхом – є шанс все змінити. Просто треба швидко надолужити борги по реформах", – зазначив експерт.

Також видання "Коментарі" повідомляло – Платитимемо з власної кишені: який хід уряду створив дірку в держбюджеті.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини