З початку року офіційний курс долара збільшився до 44,08 гривні, що є одним із рекордних показників за всю історію. Натомість офіційний курс євро сягнув до 51,80 гривні. У квітні на деякий час курс долара та євро стабілізувався. Проте під кінець місяця знову почав зростати. Якого курсу долара очікувати у травні? Чи досягне він позначки у 45 гривень? Чим можуть бути обумовлені такі дії НБУ? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, звернувшись за коментарем до експертів.
Курс валют
Все залежить від того чи будуть у нас непрогнозовані речі
Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков вважає, що позначку у 45 гривень за долар курс у травні точно не перетне. Проте і відкочуватися нижче того, що є зараз, він не буде.
"Тут головна причина у тому, що є позитивні сигнали про те, що почнеться такими дещо загальмованими шляхами надходження до нас кредиту 90 мільярдів євро, про які всі мріяли. І, скоріше за все, для того, щоб зараховувати цей кредит до державного бюджету, очевидно, що Національний банк зацікавлений у послабленні гривні. Тому що можна більше зарахувати до державного бюджету зовнішніх надходжень. Це перша і, можливо, головна причина того, що відбувається у нас з курсом", – зазначив експерт.
Крім того, зауважив Олексій Плотніков, якщо дивитися на експорт, якщо дивитися на можливості заведення валютної виручки в Україну з-за кордону, то поки що це не та частина року, коли таке може відбутися і, відповідно, не буде у нас надлишкової пропозиції валют. Це не вплине на курс з точки зору зміцнення гривні. Тому, зауважує експерт, можливо, буде невелике просідання гривні, проте за 45 курс не вийде. Але це за умови, що нічого з зовнішніх чинників не буде надзвичайним, непрогнозованим, як непрогнозованою для нас стала війна у Перській затоці.
"Якщо цих непрогнозованих речей не буде, то курс, скоріше за все, буде коливатися там, де він знаходиться і зараз. Ну, а далі, що стосується політики Національного банку, то в принципі НБУ вже скоригував показники інфляції. Він цими днями оприлюднював інформацію, що інфляція буде більша, ніж він прогнозував. Він якось без ентузіазму ставиться до перспектив використовування золотовалютних резервів для підтримування курсу гривні, тобто якісь там надзвичайні коливання усікаються, але в принципі немає чогось такого, щоб сказати, що Національний банк активно грає на цьому ринку. Тому я думаю, що будемо мати те, що маємо, але ми всі повинні дуже сподіватися, що зовнішні чинники не принесуть нам якихось жахливих несподіванок, пов'язаних з війною", – підсумував експерт.
Курс буде для учасників ринку економічних суб'єктів елементом політичної спекуляції
Економіст, президент Міжнародного інституту свободи (Україна) Ярослав Романчук зазначив, що, якщо згадати нещодавній виступ голови НБУ Андрія Пишного, а також велике інтерв'ю його заступника Володимира Лепушинського, то в цих виступах не вистачає основного параметра, за яким можна було б прогнозувати, оцінювати, що буде з курсом, що буде з процентними ставками. Це темпи збільшення різних параметрів широкої грошової маси України.
"Якщо ми подивимося за те, що відбувалося у 2025 році, коли M0, тобто кеш, збільшився більш, ніж на 14%, грошова база майже на 12%, а M1 майже на 19%, а за період, який ми маємо з 1 січня 2022 року до 1 січня 2026, M0 M1 та M2 майже на 100%, тобто подвоєння, то в ситуації хронічно високого дефіциту торгового балансу, платіжного балансу, курс, який ми маємо сьогодні, є завищеним, і девальвація української гривні, безумовно, має відбуватися. Тому те, що ми маємо ручне регулювання курсу, звичайно ж, що насторожує і інвесторів, і підприємців, створює різні девальваційні очікування, у тому числі, пов'язане з невизначеністю запровадження комерційної діяльності. Тому, коли ми бачимо прогнози на майбутнє, темпи зростання ВВП, дуже важливий показник для динаміки широкої грошової маси та монетарної політики, вже будуть меншими, ніж 1,8%. Тобто, слід було б очікувати, що досягнення таргету щодо інфляції 5% у 2028 році має бути якесь уявлення про те, як посилюватиметься грошова маса, тому що гроші – це ж забезпечення динаміки економічних процесів", – зазначив експерт.
Він продовжує, тут, природно, слід було б очікувати заходів щодо збільшення попиту на гривню, щодо лібералізації кредитного ринку, зі зняття бар'єрів, за поточним рахунком платіжного балансу, але цього нічого немає.
"Оскільки цих рішень немає і йде інерція від монетарної політики, яку ми спостерігаємо під час війни, то знову це буде курс не ринкових рішень, а курс швидше прикриватиме серйозні дисбаланси в економіці, які ще більше підігрівають та збільшують напругу в системі. Знову ж таки, ми говоримо про три дуже небезпечні дефіцити – бюджет органів держуправління, там 20% ВВП, ми говоримо про торговий баланс, знову 20% ВВП, платіжний баланс з 15-17% ВВП. З такими параметрами економіка не живе у стабільному становищі. Курс 44-45 – це курс, який не відображає рішучості щодо ліквідації цих дисбалансів", – зазначив Ярослав Романчук.
За його словами, якщо ми ставитимемося до нашої економіки, до фінансової системи, як до не незалежного суб'єкта, який розраховує на свої ресурси, а вже має у вигляді окремої тумбочки з грошима Європейський Союз, який нам дає 45-50 або більше мільярдів доларів, тоді ця логіка зрозуміла.
"Нам даватимуть гроші на стабілізацію, закриватимуть усі наші дірки, все це якимось чином існуватиме. У цій ситуації ми вже втратили суб'єктність, але набули цієї тимчасової макроекономічної стабільності, хоча стабільністю її складно назвати, оскільки інфляція у 8% у 2025 році та інфляція, прогнозована ще вище у 2026 році, говорить про те, що це точно ніяка не стабільність. Тому курс, на жаль, буде для учасників ринку економічних суб'єктів елементом політичної спекуляції, політико-адміністративних припущень, багато з яких виходять за межі України", – підсумував співрозмовник порталу "Коментарі".
Читайте також на порталі "Коментарі" — кожен українець "винний" 7200 доларів: який державний борг України.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
