Тоді – тисяча гривень кожному. Тепер – мінус 27 мільярдів доларів у державному фінансуванні. За менш ніж рік риторика влади щодо грошей змінилася кардинально: від програм підтримки населення та безкоштовних поїздок – до режиму жорсткої економії. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що загальна потреба України у фінансуванні війни у 2026 році сягає 155 мільярдів доларів. Із цієї суми наразі бракує 27 мільярдів. Близько 7 мільярдів уряд планує знайти завдяки скороченню та перерозподілу внутрішніх видатків. Ще 20 мільярдів – від міжнародних партнерів. Чи справді Україна зараз входить у період критичного дефіциту фінансування? Наскільки реалістично отримати від міжнародних партнерів необхідні $20 млрд і, що Україна буде змушена змінити у своїй бюджетній політиці, якщо ці кошти надійдуть із затримкою або не в повному обсязі? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Сергій Корецький. Фото: із відкритих джерел
Владі час задуматися про доцільність такої мобілізації
Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко так прокоментував ситуацію:
"Тисяча кожному і 27 мільярдів – це різні речі. Тисяча кожному – це дробні копійки, вони ніяк не впливають на загальну ситуацію. На сьогоднішній момент що відбулося? Нам треба гроші для фінансування війни. Ці гроші дають союзники. І ніякого відношення до тисячі вони взагалі не мають. Це зовсім різні гроші, різні джерела".
За словами експерта, 27 мільярдів доларів – це не ті копійки, які витрачають на тисячу гривень. У нас на сьогоднішній момент на війну треба 5 трильйонів гривень на рік. І ці гроші нам давали союзники. І в цьому році вони дають, але дають дуже повільно, з великими затримками. Тому всі ці слова, які звучать від Сергія Корецького й інших представників влади, адресовані не українцям, а, в першу чергу, до союзників з проханням – прискорити процес надання грошей.
"Тому хвилюватися не варто. Дадуть ці гроші, буде все. І ніякого відношення до тисячі це немає. Можна ще раз по тисячі роздати, і ні на що це не вплине. Це зовсім різні гроші. Мало того, звертаємо увагу на те, що відбулося. У нас хлопці трішки перестаралися. І, якщо на початку війни було півтора трильйони, зараз п'ять. Чому? Дуже велика зарплата військових. У нас дуже велика мобілізація, дуже велика зарплата. У нас перемобілізація. Уже всі генерали, розумні притомні люди говорять, що, хлопці, стільки мобілізованих не треба. Мінімум у два рази менше треба. Зброї треба більше. У нас зараз велика кількість мобілізованих, які за п'ять років війни ніколи в зоні бойових дій не були і не будуть. Але отримують при цьому деякі з них дуже солідні зарплати. До того ж є зловживання. І, як результат, вийшла така ситуація. Треба щось робити з фінансуванням", – зазначив експерт.
За його словами, раніше у нас просто була така ейфорія, типу, союзники дадуть стільки грошей, скільки попросимо. Вони й справді давали, але зараз вони вже стільки не дають, тому виникла така проблема, яку доведеться розв’язувати владі.
"Міністру фінансів Марченку, очільнику профільного комітету Гетманцеву тепер є над чим подумати, є що довести. Тому що, якщо оптимізувати кількість мобілізованих, то, відповідно, будемо менше платити. Адже у нас найбільше грошей витрачається на виплату зарплати військових. Не на зброю. І це теж протиріччя, коли треба більше на зброю, а в нас більше на зарплати військових. Ось така ситуація", – констатував Олександр Охріменко.
Коаліція держав підтримки України стоїть стійко з нашою державою
Голова Комітету економістів України Андрій Новак зазначив, з приводу бюджетних потреб України дуже багато є різних оцінок, дуже часто вони доволі емоційні, такі, які викликають великі тривоги. Насправді ж, наголошує експерт, для України є декілька діючих програм фінансування, і зі сторони Міжнародного валютного фонду у нас діюча програма, і зі сторони Європейського Союзу у нас діюча програма до кінця 27-го року, знаменита програма на 90 млрд євро.
"Крім цього постійно розширяються програми співпраці України і Світового банку, Європейського банку реконструкції розвитку, але навіть не це головне, а головне те, що Україна зараз має так звану коаліцію держав підтримки України, яка сьогодні нараховує біля 60 країн світу. І от якраз ця коаліція з приблизно 60 країн світу – це є ключовий фактор надійності фінансового забезпечення України під час війни. І тому, якщо в нас виникають якісь, не те, щоб проблеми, а затримки з фінансування одного із джерел, рано чи пізно ці затримки Україні компенсують з інших джерел. Що вже відбувалося протягом всіх років від початку повномасштабного вторгнення з 22-го року. У нас були практично кожного року якісь затримки, наприклад, чи то зі сторони Сполучених Штатів Америки, чи зі сторони того ж Європейського Союзу, але ніколи, як ми бачили, ситуація не доходила до такої критичної, щоб український бюджет не виконував якісь свої бюджетні зобов'язання. Всі виплати з бюджету, які передбачені річними бюджетами Україна до сьогоднішнього моменту виконувала, практично навіть без затримок", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Тому, продовжує Андрій Новак, всі ці голоси, що у нас патова ситуація, залишилось коштів на два-три місяці – варто сприймати як ніщо інше, як один з елементів гібридної війни, а саме інформаційної війни.
"Такі інформаційні вкиди мають одну мету – це збурити українське суспільство і підготувати його до готовності підняти руки перед Росією, погодитись на будь-які умови, лише заради так званого припинення вогню. Хоча всі тверезо мислячі люди розуміють, що ніяке припинення вогню не дасть нам ніякого миру, тому що у Росії мета – це повне знищення України як держави і повне знищення всіх українців за національною ознакою. Відтак, тут ні про яке припинення вогню нема сенсу говорити, є сенс говорити тільки про одне – повна військово-політична перемога над ворогом, яка заключається в розпаді Російської імперії, яка умовно називається Російська Федерація", – зазначив експерт.
Аналізуючи те, що прем'єр Корецький озвучує тривожні речі про дефіцит бюджету, Андрій Новак зауважує, що такі нібито критичні вислови справді лунають від деяких представників української влади.
"Це, з одного боку, гра для наших зовнішніх партнерів, щоб вони, грубо кажучи, швидше рухалися, а, з іншого боку, не виключено, що деякі наші посадовці, на жаль, досі знаходяться, скажімо делікатно, під впливом Кремля, і, скажімо так, свідомо чи несвідомо, підігрують цим російським ІПСО, спрямованим на збурення українського суспільства всередині. Тому тут, я вважаю, що є і поєднання, як об'єктивних потреб нагадувати нашим зовнішнім партнерам про наші потреби, а з іншого боку, на жаль, досі поняття агентури в Україні ще далеко не вичищено в усіх гілках влади", – резюмував експерт.
Також видання "Коментарі" повідомляло – євроінтеграція під загрозою: в НБУ розкрили причину.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
